Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

База податкових роз’яснень

Нормативно-правова база

Узагальнюючі податкові роз’яснення

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ДПА України від 11.06.09 № 12263/7/15-0717 " Про ринковий збір"

11.02.2010

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.06.09 № 12263/7/15-0717

Державні податкові адміністрації

в Автономній Республіці Крим,

областях, мм. Києві та Севастополі

Про ринковий збір

Державна податкова адміністрація України у зв’язку з чисельними запитами, що надходять від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державної податкової служби та платників податків і зборів (обов’язкових платежів), для поліпшення адміністрування ринкового збору звертає увагу на наступні питання.

Щодо повноти обліку платників ринкового збору.

З метою повноти обліку платників ринкового збору, уникнення можливих втрат при його адмініструванні та збереження постійних темпів росту надходжень нагадуємо, що відповідно до пункту 2 Правил торгівлі на ринках ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Разом з тим, наявні випадки, коли платники ринкового збору не є самостійними власниками землі чи землекористувачами, а лише орендарями майна, і тому не відповідають статусу ринку.

Зважаючи на це, просимо провести звірки з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, а також землевпорядними органами щодо цільового використання земельних ділянок всіма об’єктами ринкового господарства, визначеними наказом Міністерства економіки України від 28.07.04 № 281 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів”, та наявності їх державної реєстрації відповідно до вимог Закону України від 15.05.03 № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” і перевірити повноту сплати ними земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, на яких здійснюється ринкова торгівля.

Щодо встановлення ставок ринкового збору.

На теперішній час розміри ставок ринкового збору встановлюються двома чинними нормативними актами, а саме, Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 56-93 „Про місцеві податки і збори” та Указом Президента України від 28.06.99 № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”, причому ці документи встановлюють різні бази оподаткування вказаним збором при однаковому об’єкті оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-ХІІ (у редакції Закону України від 18.02.97 № 77/97-ВР, із змінами та доповненнями) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів)…, а також пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Законом України від 18.11.92 № 2796-ХП „Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання” Верховна Рада України надала Кабінету Міністрів України повноваження видавати декрети, зокрема, в сфері законодавчого регулювання з питань оподаткування.

Отже, Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 56-93 „Про місцеві податки і збори” діє на правах Закону України про оподаткування і Указ Президента України від 28.06.99 № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” не відміняє його положень про встановлення граничних розмірів ставок ринкового збору.

Таким чином, Декрет надає право органам місцевого самоврядування встановлювати розміри ринкового збору в межах, що не перевищують 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб, як передбачено частиною 2 статті 4.

З огляду на це, вважаємо за необхідне терміново звернутися до органів місцевого самоврядування з пропозицією по перегляду рішень про запровадження ринкового збору в частині встановлення ставок відповідно до положень Декрету, з можливістю їх подальшої поступової диференціації.

Щодо сплати ринкового збору за умовами укладеного договору.

Відповідно до статті 4 Декрету ринковий збір – це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Пунктом 1 Указу Президента України від 28.06.99 № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” встановлено, що ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Пунктом 20 Правил торгівлі на ринках встановлено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Отже, приватний підприємець або юридична особа укладає договір оренди торгового місця на ринку на визначений термін, без права передачі його у цей період іншому суб’єкту господарювання. Водночас ринок не може надати це торгове місце іншому суб’єкту господарювання у разі відсутності орендаря за будь-яких випадків, крім форс-мажорних обставин, передбачених в угоді.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зважаючи на це, підприємець самостійно вирішує порядок здійснення ним господарської діяльності, у даному випадку – торгівлі на торговому місці ринку, яке надано йому в оренду на визначений в угоді термін.

При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір, відповідно до статті 629 Кодексу, є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, при перевірці повноти сплати ринкового збору податкові органи повинні враховувати, що у разі укладання договору з адміністрацією ринку підприємець повинен сплатити ринковий збір за надане йому для торгівлі торгове місце у строки, за термін та у сумі, передбаченими цим договором.

З метою підвищення обізнаності суб’єктів господарювання – платників ринкового збору просимо посилити масово-роз’яснювальну роботу, звернувши увагу на те, що питання регулювання (встановлення) граничних розмірів плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (значно перевищують суми ринкового збору), є повноваженням облдержадміністрацій.

Заступник Голови С.В. Чекашкін

До списку