Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування

Справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору

20.10.2014

7 жовтня 2014 року Державною фіскальною службою України спільно із журналом «Заработная плата» проведено пряму телефонну лінію на тему «Справляння ПДФО та військового збору». На запитання платників відповідав заступник директора Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб – начальник Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Наумов Сергій Михайлович.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час телефонної лінії.

 

1. Згідно з постановою КМУ від 26.06.2013 р. № 450 військовослужбовцям виплачується компенсація за найом (піднайом) житлових приміщень. Чи обкладається вказана виплата ПДФО? В разі оподаткування чи підлягає компенсації сума утриманого ПДФО військовослужбовцям відповідно до п. 168.5 ПКУ?

Пунктом 165.1 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зокрема, за пп. «ж» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за жиле приміщення.

На підставі п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку як громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, у разі звільнення з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їхнім бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування — у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджено постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081 (далі — Постанова № 1081).

На виконання Постанови № 1081 наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 р. № 737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі — Інструкція № 737), якою визначено, що забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом надання за згодою військовослужбовця кредиту для спорудження (купівлі) житла або надання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення (п. 1.3 розділу 1 Інструкції № 737).

Військовослужбовці (особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку, чи члени сім’ї такої померлої особи), які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, за їхнім бажанням мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (п. 4.12 розділу ІV Інструкції № 737).

Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України затверджено постановою КМУ від 26.06.2013 р. № 450 (далі — Порядок № 450), який визначає розмір і механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі — грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил України:

— особам офіцерського складу, якщо вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їхніх сімей житло;

— курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження військової служби (навчання).

Грошова компенсація особам офіцерського складу та курсантам, зазначеним у п. 1 Порядку (далі — військовослужбовці), виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: у Києві — двох мінімальних заробітних плат; у Сімферополі, Севастополі та обласних центрах — 1,5 мінімальної заробітної плати; в інших населених пунктах — мінімальної заробітної плати.

Грошова компенсація військовослужбовцям виплачується в межах бюджетних призначень, передбачених Міноборони на поточний рік.

Таким чином, грошова компенсація, що виплачується військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень, відповідно до Порядку № 450 не зазначена у переліку п. 165.1 ПКУ, а отже, оподатковується на підставі пп. 164.2.20 ПКУ за ставками 15 % (17 %).

 

2. Чи утримується ПФДО із середнього заробітку, що нараховується підприємством мобілізованим працівникам?

Оскільки порядку компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, немає, податковий агент оподатковує суму середнього заробітку, виплачену таким працівникам, на загальних підставах за ставками 15 % та/або 17 %.

Згідно з частиною третьою ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше року, зберігаються місце роботи, посада та компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Такі компенсації із бюджету в межах середнього заробітку виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ.

За пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума грошової допомоги (у т. ч. у натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII, та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

На даний час відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізааціїмобілізації, на особливий період.

Крім того, у додатку 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII зазначені компенсаційні виплати не передбачені.

Таким чином, оскільки порядку цих виплат немає, податковий агент оподатковує суму середнього заробітку, виплачену таким працівникам, на загальних підставах за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ (15 % та/або 17 %).

 

3. Яка ставка ПДФО мала використовуватися під час виплати в липні 2014 р. дивідендів фізичним особам-резидентам: 5 % чи 15 %?

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юридичною особою, та дивіденди з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами, оподатковуються за ставкою 5 %.

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема, мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати й оподатковуються за ставками 15 % та/або 17 %.

Відповідно до пп. 164.2.8 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді дивідендів (крім визначених у пп. 165.1.18 ПКУ). Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються на підставі норм п. 170.5 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 ПКУ).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 ПКУ).

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 153.3.7 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 170 ПКУ).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у п. 167.2 ПКУ (пп. 170.5.4 ПКУ).

Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами оподатковуються за ставкою, визначеною у п. 167.2 ПКУ (пп. 170.11.1 ПКУ).

За п. 167.2 ПКУ ставка податку становить 5 % бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

Враховуючи викладене вище, дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юридичною особою, та дивіденди з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами оподатковуються за ставкою 5 %.

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками 15 % та/або 17 %.

 

4. За якою формою подавати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за ІІІ квартал і в які строки? Як відображати військовий збір у розрахунку?

Платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ (пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — податковий розрахунок) до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ПКУ).

На сьогодні Державною фіскальною службою України розроблено проект форми податкового розрахунку, який передбачає відображення податковим агентом за звітний квартал загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір, загальної суми утриманого збору, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб — платників військового збору.

 

5. Як правильно сплачувати військовий збір: за датою нарахування чи за датою отримання грошей?

На підставі пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ збір до бюджету нараховується, утримується та сплачується (перераховується) у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для ПДФО, за ставкою 1,5 % об’єкта оподаткування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 1,5 %.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

 

6. Мені була нарахована сума за цивільно-правовим договором і сплачена на рахунок у банку в кінці липня до запровадження військового збору. Я отримала цю суму 8 серпня, після запровадження військового збору. Коли я отримувала кошти за договором, то не сплатила збір. Але мені сказали вже зараз, в жовтні, що я повинна сплатити збір із цієї суми. Це так?

Ні, не так. Оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014 р., податковий агент зобов’язаний, нараховуючи доходи, визначені у пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, утримати військовий збір. Проте доходи, нараховані до 03.08.2014 р, але виплачені після 03.08.2014 р., не підлягають оподаткуванню збором.

 

7. Чи є «зазор» часу для сплати військового збору: його обов’язково сплачувати в день отримання грошей або можна сплатити протягом якогось часу? Якщо я знімаю в банку різні суми, то чи треба сплачувати військовий збір із кожної суми чи загальною сумою?

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 1,5 %.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.

 

8. Бюджетна установа спортивного напряму утримується за рахунок місцевого бюджету. Працівники установи (тренери) їздять у відрядження та отримують кошти на харчування (своє та спортсменів). Ці кошти треба відображати у ф. № 1ДФ? Якщо так, то всю суму, яку отримав тренер, чи відображати також інформацію про спортсменів, які не є працівниками установи, а лише числяться у групах кожного тренера?

Пунктом 1 постанови КМУ «Про впорядкування фінансування та матеріального забезпечення у галузі спорту» від 06.02.1992 р. № 63 Міністерству України у справах молоді і спорту було надано право визначення (за погодження Міністерством фінансів України) норм витрат власних коштів, зокрема, на організацію та проведення в Україні чемпіонатів і Кубків світу, Європи та України, інших спортивних заходів; утримання та спортивну підготовку штатних національних збірних команд, а також на їхню участь в Олімпійських іграх, чемпіонатах і Кубках світу, Європи, України, в інших змаганнях і спортивних заходах; виплату винагород спортсменам, тренерам та іншим спеціалістам за високі спортивні досягнення на Олімпійських іграх, чемпіонатах і Кубках світу, Європи, України, в інших міжнародних і комерційних змаганнях; матеріальне забезпечення команд — учасниць чемпіонатів України з футболу, хокею та інших ігрових видів спорту.

Відповідно до наказу Державного комітету України з фізичної культури і спорту від 06.05.98 № 917 були затверджені Норми витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів (далі — Норми витрат) і Положення про порядок забезпечення додатковим спеціальним харчуванням окремих категорій спортсменів у межах України. Щорічно на підставі міжнародних календарів спортивних змагань наказами Мінсім’їмолодьспорту України затверджується всеукраїнський календар спортивних заходів на поточний рік. Учасниками спортивних заходів вважаються спортсмени, тренери, судді та інші учасники, які згідно з Положенням або списковим складом учасників навчально-тренувального збору, включені до затвердженого наказом списку осіб, які беруть участь у спортивному заході.

На учасників офіційних спортивних заходів і пов’язаних із ними навчально-тренувальних зборів, можуть поширюватись положення пп. «б» пп. 164.2.17 і пп. «г» п. 164.2 та пп. 165.1.1, пп. 165.1.11 п. 165.1 ПКУ в частині забезпечення безоплатним харчуванням (у т. ч. замість добових), медико-відновлювальними засобами та спортивним одягом у межах Норм витрат.

Отже, витрати на харчування спортсменів, які не перевищують Норми витрат, не оподатковуються ПДФО. Якщо витрати на харчування спортсменів перевищують установлені норми, то сума перевищення буде вважатися додатковим благом платника податку й оподатковуватися за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (15 % та/або 17 %).

 

9. Як відобразити у ф. № 1ДФ виплачений дохід за оренду земельного паю орендодавцю, який, отримавши дохід у травні, в червні помер? Підприємство нарахований і виплачений дохід відобразило у ф. № 1ДФ за ІІ квартал, але з податкової інспекції прийшло повідомлення про допущену помилку з кодом № 77. Як дати уточнений звіт? У податковій інспекції повідомили, що як тільки орендодавець помер, треба відразу здавати ф. № 1ДФ. Але в нас немає можливості точно знати дату смерті, адже пайовиків більше 500, і в рік помирає 10–15 осіб, багато власників паїв живуть в інших областях України. Як бути в цій ситуації?

Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ПКУ.

Доходи від надання в оренду фізичною особою рухомого майна оподатковуються на підставі пп. 164.2.2 ПКУ.

У разі смерті платника податку (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку (п. 162.3 ПКУ).

За Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49, під ознакою доходу «106» відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна, яка нарахована на користь померлого орендодавця — фізичної особи податковим агентом із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ).

 

10. Як оподатковувати заробітну плату та кошти на харчування? Наприклад, заробітна плата — 12 610,00 грн, 1100 грн — доплата на харчування, разом — 13 710,00 грн:

1) ЄСВ: 12 610,00 х 3,6 % чи 13 710,00 х 3,6 %?

2) ПДФО: (12 180,00 х 15 %) + (13 170,00 – ЄСВ – 12 180,00) х 17 %?

3) ВЗ: 12 610,00 х 1,5 % чи 13 170,00 х 1,5 %?

Як правильно оформить доплату на харчування: наказом чи у трудовому договорі?

Оскільки порядок справляння ЄСВ виходить за межі обговорення прямої лінії, зупинимося на ПДФО.

1. Визначаємо ПДФО із заробітної плати:

а) розраховуємо ЄСВ: 12610 х 3,6 % = 453,96 грн;

б) визначаємо базу оподаткування для ПДФО: 12 610 – 453,96 = 12 156,04 грн.

Оскільки 12 156,04 < 12 180,00, застосовується тільки ставка ПДФО (15 %) і сума податку із зарплати становитиме: 12 156,04 х 15 % = 1823,41 грн.

2. Визначаємо ПДФО з вартості харчування (додаткове благо): 1100 х 15 % = 165,00 грн.

3. Загальна сума ПДФО: 1823,41 + 165,00 = 1988,41 грн.

Оскільки і зарплата, і кошти на харчування — це виплати, пов’язані з виконанням трудових обов’язків, вони є об’єктом оподаткування ВЗ: (12 610 + 1100) х 1,5 % = 205,65 грн.

Доходи у вигляді зарплати відображаються в податковому розрахунку за ознакою доходу «101», додаткового блага — «126».

 

11. Громадянка прописана та проживає в місті, крім того має присадибну земельну ділянку в межах норм, передбачених ст. 121 Земельного кодексу України, де виростила яблука. Чи має вона право отримати довідку ф. 3-ДФ у сільській раді та не оподатковувати ПДФО реалізацію яблук, оскільки в міській раді їй відмовили у видачі такої довідки.

Порядок видання довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 р. № 32. Так, довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі — довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів із дня отримання радою письмової заяви про видачу такої довідки. Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених Земельним кодексом України.