Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Форми документів, необхідних для імпортування в, експортування з чи транзиту

Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення"

Вивізне мито

Ввізне мито

Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа

Серед документів, що використовуються митними органами, основне місце займає митна декларація. На її застосуванні базується більшість технологій митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

З міжнародних документів (конвенцій), які регулюють питання застосування митної декларації, слід відзначити Міжнародну конвенцію про спрощення i гармонізацію митних процедур (Кіотську конвенцію), Конвенцію про спільну транзитну процедуру та Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Кіотська конвенція не містить конкретних форм та правил заповнення митних декларацій, проте відзначає, що письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі Організації Об’єднаних Націй, та містить ряд положень щодо застосування типів митних декларацій.

В Європейському Союзі були напрацьовані й уніфіковані загальні для членів Європейського Союзу правила застосування єдиних форм документів, що застосовувалися в митній та інших сферах, а також установлені єдині стандарти зі спрощення адміністративних процедур у торговельній діяльності.

Для успішної реалізації Угод про вільну торгівлю між Європейським Союзом і країнами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі, а також для забезпечення єдиних правил проведення адміністративних процедур, було укладено Конвенцію, яка набрала чинності з 1 січня 1988 року. Конвенція встановлює заходи зі спрощення формальностей у торгівлі товарами між сторонами Конвенції і третіми країнами, зокрема шляхом уведення ЄАД.

ЄАД за формою, зразок якої наведено в Конвенції, підлягає використанню при будь-якій процедурі, пов’язаній з експортом, імпортом і транзитом, незалежно від виду і походження товарів. У залежності від обставин, ЄАД виступає в якості митної декларації про експорт, транзит або імпорт товарів. Окремо треба відмітити, що положення стосовно заповнення ЄАД при транзиті містить Конвенція про спільну транзитну процедуру, яка являє собою базовий міжнародний договір між Європейським Союзом та кількома європейськими країнами – членами Європейської асоціації вільної торгівлі.

Конвенцією установлено різні варіанти використання форм бланку ЄАД, які можна поділити на дві групи, а саме повне використання системи або роздільне використання.

Форма бланку ЄАД являє собою зброшурований комплект із восьми екземплярів на самокопіювальному папері. Однак, у випадку оформлення ЄАД з використанням державної або приватної комп’ютерної системи обробки декларацій, бланк являє собою вже два зброшурованих комплекти, по чотири екземпляри в кожному, у яких кожний з примірників може мати подвійну функцію.

Відповідно до статті 76 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, яка набрала чинності 01.03.1998 року, метою співробітництва є забезпечення виконання усіх положень, що мають бути прийняті щодо торгівлі та торгівлі на основі взаємної вигоди та досягнення зближення української митної системи з митною системою Співтовариства. Крім іншого, співробітництво, зокрема, включає запровадження єдиного адміністративного документа.

З 01 січня 2008 року форми митної декларації, які застосовуються в Україні, приведені у відповідність до форми єдиного адміністративного документа, яка застосовується державами-членами Європейського Союзу і Європейської асоціації вільної торгівлі.

На даний час в Україні при декларуванні товарів використовуються форма бланку ЄАД, який являє собою комплект з чотирьох аркушів.

1 червня 2012 року набрав чинності новий Митний кодекс України. В його основу покладені положення міжнародних конвенцій, до яких приєдналась Україна. Як і Податковий кодекс, новий Митний кодекс зібрав у собі положення, які раніше містилися в різних законах та підзаконних актах.

В Митному кодексі України під терміном «митне оформлення» розуміється виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Митна декларація – це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Митна декларація та інші документи можуть подаватися митному органу в електронному вигляді або на паперових носіях, які супроводжуються електронними копіями.

Декларанти подають до митниці разом з митною декларацією тільки рахунок та в окремих випадках декларацію митної вартості. Інші документи,  відомості про які зазначаються у митній декларації, можуть бути запитані митницею під час митного оформлення та протягом трьох років після завершення митного оформлення.

Потребує уваги те, що на сьогодні підприємці мають змогу самостійно фіксувати в електронних системах митниці дату та час подання ними митної декларації. Реєстрація МД, електронна копія якої введена до автоматизованої системи митного оформлення за допомогою інформаційного термінала, здійснюється у термін, що не перевищує 1 годину з часу її введення до автоматизованої системи митного оформлення.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Декларант залежно від митних формальностей, установлених Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносить до митної декларації такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1)       митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених Кодексом;

2)       електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов’язкових реквізитів;

3)       митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними об’єднані у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (зі змінами).

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначено Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим у Мін’юсті 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі – Порядок).

Передбачені Порядком правила також поширюються на застосування митних декларацій на бланках ЄАД, додаткових аркушів, доповнення і специфікації, виготовлених за допомогою комп’ютера, та електронних митних декларацій.

Бланки ЄАД використовуються для оформлення митних декларацій (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, попередньої, тимчасової, періодичної та додаткової митних декларацій), передбачених Кодексом.

Митна декларація на бланку ЄАД заповнюється з використанням форми МД-2, до якої у разі потреби можуть додаватися доповнення форми МД-6 та додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8.

В одній митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа може бути задекларовано не більш як 999 товарів.

Електронна митна декларація складається з полів електронного документа, що відповідають формам митних декларацій на паперовому носії, та засвідчується електронним цифровим підписом особи, яка її склала.

Форма МД-2 – основний аркуш митної декларації, який містить загальні відомості про характер поставки, реквізити контрагентів, відомості про декларанта та характеристики одного товару, який зазначено в цьому аркуші. За наявності в одній переміщуваній партії товарів декількох найменувань МД-2 використовується як перший аркуш декларації.

Загалом бланк форми МД-2 містить графи з 1 до 56 і розділи, позначені латинськими літерами А, В, С, D/J, E/J, G, H, І.

Графи A, C, D/J, E/J, F, G, I митної декларації заповнюються посадовими особами митних органів, інші графи митної декларації заповнюються декларантом. В окремих випадках, визначених Порядком, до зазначених граф митної декларації частина відомостей може вноситися декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф митної декларації.

Четвертий аркуш митної декларації значно відрізняється від перших трьох за своїм змістом та наповненням. У ньому відсутні графи 7, 9-13, 16, 20, 22-24, 26, 28-30, 34, 36, 37, 39, 41-43, 45-49, а також літерні розділи В та E/J (використовується тільки в першому аркуші).

З іншого боку, на відміну від перших трьох, цей бланк додатково містить графи: на лицьовому боці аркушу це графа 55 «Перевантаження» та літерний розділ F «Підтвердження компетентних органів», а на звороті аркушу це графа 56 «Інші пригоди при перевезенні» та літерні розділи G «Підтвердження компетентних органів», H «Наступний контроль» та І «Контроль митного органу призначення».

Четвертий аркуш призначений для переміщення товарів між митницями і в ньому, за міжнародною практикою, наводиться мінімум інформації, потрібної для такого переміщення.

Форма МД-3 – додатковий аркуш митної декларації, який використовується одночасно з аркушем форми МД-2. Один додатковий аркуш дає можливість задекларувати товари не більше трьох найменувань.

На додаткових аркушах форми МД-3 зазначаються відомості про:

товари, що мають різні коди згідно з УКТЗЕД;

товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД, які мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на застосування ставок ввізного (вивізного), особливих видів мита, акцизного податку, податку на додану вартість);

інші товари у випадках, визначених Порядком.

Форма МД-6 – доповнення, яке застосовується з єдиним адміністративним документом форми МД-2 і додатковим аркушем форми МД-3.

Доповнення форми МД-6 використовується у разі, коли в будь-якій графі форми МД-2, МД-3 або МД-8 митної декларації на паперовому носії не вистачає місця для внесення необхідних відомостей декларантом або для проставлення службових відміток чи внесення відомостей посадовою особою митного органу.

Додаткові аркуші форми МД-3, доповнення форми МД-6 та специфікації форми МД-8 у разі їх застосування є невід’ємною частиною митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа форми МД-2.