Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

Штрафні санкції за порушення процедур імпорту, експорту або транзиту

Пунктом 28 статті 4 Митного кодексу України (далі - МКУ)  визначено, що митні правила – це встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 458 МКУ  порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Статтею 459 МКУ встановлено, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. До адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути притягнені громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно зі статтею 461 МКУ за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Видами порушеннями митних правил є:

порушення режиму зони митного контролю - стаття 468 МКУ;

неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем - стаття 469 МКУ;

недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата - стаття 470 МКУ;

порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю - стаття 471 МКУ;

недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення - стаття 472 МКУ;

пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання - стаття 473 МКУ;

перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів в доступі до товарів, транспортних засобів, документів - стаття 474 МКУ;

неподання органу доходів і зборів звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем - стаття 475 МКУ;

переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності - стаття 476 МКУ;

порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони - стаття 477 МКУ;

порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами - стаття 478 МКУ;

порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі - стаття 479 МКУ;

порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів - стаття 480 МКУ;

перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів  - стаття 481 МКУ;

переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем - стаття 482 МКУ;

переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - стаття 483 МКУ;

зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю - стаття 484 МКУ;

 дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів - стаття 485 МКУ.

 Адміністративне стягнення за порушення митних правил застосовуються згідно з санкцією вищенаведених статей МКУ.    

 

Застосування спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарювання за порушення законодавства України

 Однією з засад реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) в Україні має на меті забезпечити збалансованість економіки та рівновагу внутрішнього ринку, стимулювати прогресивні структурні зміни в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів ЗЕД, створити найбільш сприятливі умови для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою: законів України; передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; угод, що укладаються між суб’єктами ЗЕД і які не суперечать законам України.

Забороняється регулювання ЗЕД прямо не передбаченими актами, діями державних і недержавних органів, що перелічені. Таким чином забезпечується дотримання принципу верховенства закону, що полягає у регулюванні ЗЕД тільки законами України та забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання ЗЕД на її території, яка має забезпечувати:

– захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів ЗЕД;

– створення рівних можливостей для суб’єктів ЗЕД розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

– заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері ЗЕД.

Статті 6 та 19 Конституції України встановлюють, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в ЗЕД суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 544 Митного кодексу України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку ЗЕД, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України, а одними з основних завдань, що виконують органи доходів і зборів здійснюючи державну митну справу, визначено забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-XII (зі змінами) визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики – Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку), зокрема, щодо здійснення контролю за додержанням всіма суб’єктами ЗЕД чинних законів України та умов міжнародних договорів України; органів доходів і зборів – щодо здійснення митного контролю в Україні згідно з чинними законами України.

Митне регулювання ЗЕД здійснюється відповідно до принципів, закріплених статтею 13 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме:

– Україна самостійно здійснює митне регулювання ЗЕД на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України;

– митне регулювання ЗЕД здійснюється згідно з Законом, Митним кодексом України, законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами України;

– ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб’єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів;

– до суб’єктів ЗЕД (іноземних суб’єктів господарської діяльності), які провадять демпінг, а також тих держав, які застосовують щодо України дискримінаційні дії, можуть вживатися митні заходи, передбачені статтями 29, 31 та 37 цього Закону.

Санкції можуть бути застосовані до суб’єктів ЗЕД або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Слід зазначити, що застосуванню спеціальних санкцій може передувати офіційне попередження Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку застосовуються санкції за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані:

найменування та реквізити суб’єкта ЗЕД (для іноземних суб’єктів господарювання – мовою країни їхнього місцезнаходження),

відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України,

вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати,

найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти Мінекономрозвитку матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення), якщо суб’єктами ЗЕД або іноземними суб’єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України.

За недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування, а також скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення Мінекономрозвитку, ініціатор подання несе відповідальність.

Суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, у разі усунення порушень законодавства України або вжиття практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, і приведення своєї ЗЕД у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, також мають право подавати до Мінекономрозвитку відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Відповідальність за недостовірність відомостей, поданих до Мінекономрозвитку, несуть суб’єкти ЗЕД.

Клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за ЗЕД чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб’єктом ЗЕД практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Загальний термін розгляду таких клопотань – не більше тридцяти календарних днів.

При цьому, для уточнення інформації Мінекномрозвитку може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері ЗЕД, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб’єктів ЗЕД, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Застосування санкцій може бути оскаржено в суді.

Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується Мінекономрозвитку та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення не зупиняє їх дію.

Джерело: Пункт 1.4 Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерством економіки України від 17.04.2000 № 47, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за № 259/4480; пункт 1.7 Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за № 260/4481 (із змінами та доповненнями).

 

У разі порушення суб’єктом ЗЕД або іноземним суб’єктом господарської діяльності порядку здійснення ЗЕД, встановленого Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або іншими законами України, до них можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання такими суб’єктами своїх обов’язків, передбачених законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Митне оформлення товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії.

 

                                                                                                                                    Таблиця

 Види ліцензій згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

 

Ліцензія спеціальна

належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів

Ліцензія відкрита (індивідуальна)

дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу
(але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу

Ліцензія генеральна

відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах)

Ліцензія експортна (імпортна)

належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування

Ліцензія разова (індивідуальна)

разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом ЗЕД на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції

 

Здійснення суб’єктами ЗЕД зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у сумі 10 відсотків вартості проведеної операції, перерахованої у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день здійснення такої операції.

Штрафи стягуються органами доходів і зборів на підставі відповідних рішень Мінекономрозвитку в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Індивідуальний режим ліцензування ЗЕД застосовують відповідно до:

статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» як спеціальну санкцію до суб’єктів ЗЕД України за порушення вказаного Закону та пов’язаних з ним законів України (статті 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статті 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»);

Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за № 260/4481, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінекономіки України від 01.11.2000 р. № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2000 р. за № 835/5056, і наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 08.10.2001 р. № 226, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.10.2001 р. за № 873/6064.

Розгляд зовнішньоекономічних контрактів та видача ліцензій на здійснення ЗЕД здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 47, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за № 259/4480 (далі – Положення).

До відома. Положення визначає єдиний порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб’єктам ЗЕД у разі застосування до суб’єктів ЗЕД або до іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», – індивідуального режиму ліцензування.

Дія Положення поширюється на всіх суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності, до яких застосовано індивідуальний режим ліцензування, незалежно від їхніх форм власності і місця їх реєстрації. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, відмінні від передбачених Положенням, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій

Ліцензії видаються в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, на підставі заявок суб’єктів ЗЕД, що подаються за формою, встановленою Мінекономрозвитку.

Для одержання ліцензії заявники звертаються, як правило, до одного органу виконавчої влади. У разі необхідності в одержанні погодження можливе звернення до кількох органів виконавчої влади, але не більше ніж до трьох.

Видача разових (індивідуальних) ліцензій (далі – ліцензії) суб’єктам ЗЕД здійснюється Мінекономрозвитку та уповноваженими Міністерством органами.

Мінекономрозвитку може передавати право оформлення та видачі ліцензій відповідним підрозділам державних адміністрацій (за їх згодою), з урахуванням таких критеріїв:

– здійснення суб’єктом ЗЕД України експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 40 тис. доларів США;

– здійснення суб’єктом ЗЕД України експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 250 тис. доларів США: у разі поставки товару в рахунок попередньої оплати – при експорті або попередньої поставки товару – при імпорті.

Виключне право Мінекономрозвитку щодо оформлення та видачі ліцензій визначається такими критеріями:

– здійснення суб’єктом ЗЕД України всіх видів ЗЕД, зазначених у статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», крім таких видів, як експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили, товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності, та з урахуванням критеріїв, згідно з якими Мінекономіки передає право оформлення та видачі ліцензій відповідним підрозділам державних адміністрацій (за їх згодою);

– здійснення усіх видів ЗЕД суб’єктом ЗЕД, якого переведено на індивідуальний режим ліцензування з тимчасового зупинення ЗЕД згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Розгляд заявок на одержання ліцензій може здійснюватися в порядку їх надходження, який визначається за датами реєстрації заявок, або одночасно після закінчення оголошеного строку їх приймання.

Днем подання заявки на ліцензію вважається день її реєстрації в Мінекономіки або уповноважених ним органах, що підтверджується відповідним записом у журналі реєстрації.

Для одержання ліцензії подаються такі документи:

– лист-звернення щодо оформлення ліцензії в довільній формі, підписаний керівником суб’єкта ЗЕД на офіційному бланку;

– заявка на ліцензію. У заявці на одержання ліцензії зазначаються такі дані: повне найменування суб’єкта ЗЕД, прізвище та ім’я його керівника, найменування та код товару (товарів) згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування виробника, споживача товару (товарів), код та назва держави (держав) походження і призначення – у разі експорту, код та назва держави (держав) походження і відправлення – у разі імпорту, строк дії ліцензії, кількість та вартість товару (товарів), код і назва митниці, повні найменування та адреси продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, основна та додаткова одиниці виміру товару (товарів), погодження з органами виконавчої влади (у разі необхідності), підстава для запиту ліцензії, особливі умови ліцензії. При поданні заявки можуть вимагатися документи та інформація, які вважаються необхідними для підтвердження даних, зазначених у заявці та зовнішньоекономічному договорі (контракті);

– копії контракту, специфікацій, додатків й інших документів, які є невід’ємними частинами контракту, завірені керівником підприємства;

– копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником підприємства;

– сертифікат про походження товару або експертний висновок з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТ ЗЕД (подаються тільки для одержання ліцензії на експорт товарів). Зазначені документи видаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами;

– копія платіжного доручення (подається при отриманні оформленої ліцензії) про сплату до Держбюджету державного збору за видачу ліцензії в розмірі, установленому Кабінетом Міністрів України;

– документи та інформацію, які засвідчують ужиття суб’єктом практичних заходів щодо припинення правопорушення. Такі документи та інформація враховується при видачі ліцензії;

– висновок експертної організації про відповідність контрактної ціни рівню цін кон’юнктури ринку на товари (роботи, послуги), що поставляються (виконуються, надаються) за конкретною зовнішньоекономічною операцією.

Суб’єкти ЗЕД несуть відповідальність за достовірність відомостей, поданих до Мінекономіки або уповноважених ним органів.

У разі неправильного оформлення заявки на ліцензію або подання неповного комплекту документів, документи не приймаються.

Заявка не може бути відхилена в разі допущення незначних помилок у документах, які подаються для одержання ліцензії, якщо вони не змінюють основних даних, що містяться в заявці. Основними вважаються дані, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору (контракту).

Ліцензія видається:

– у двох примірниках;

– на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції;

– представнику суб’єкта за умови наявності належним чином оформленого доручення на її отримання та документа, що посвідчує особу.

Ліцензія не може бути передана іншим юридичним особам.

За видачу ліцензії справляється збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов’язаних із застосуванням процедури ліцензування.

Рішення Мінекономрозвику або уповноваженого ним органом про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки.

Рішення про відмову у видачі ліцензії:

– приймається в разі невідповідності поданих документів чинному законодавству України, вимогам Положення, а також у разі одержання Мінекономрозвитку від органів державної влади та контролю інформації про невжиття суб’єктом ЗЕД заходів щодо приведення своєї діяльності у сфері ЗЕД у відповідність до вимог чинного законодавства, повернення валютних та матеріальних цінностей з-за кордону;

– викладається в письмовій формі на підставі висновків відділів, що здійснюють розгляд заявок на видачу ліцензій;

– повинно бути вмотивованим, прийнятим у строки, встановлені для розгляду заявок, і надсилається (видається) заявникові у письмовій формі.

Ліцензії або листи з відмовою у видачі ліцензій мають право підписувати перший заступник Міністра, заступник Міністра - керівник апарату, заступник Міністра згідно з розподілом обов’язків, директор департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності або особа, яка його заміщує.

Заявник має право оскаржити рішення згідно із законодавством, у разі відмови у видачі ліцензії.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України та скасовується Мінекономрозвитку.

Тимчасове зупинення ЗЕД діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Мінекономрозвитку. Після тимчасового зупинення ЗЕД суб’єкти ЗЕД або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться Мінекономрозвитку на індивідуальний режим ліцензування.

Довідково. Подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД Мінекономрозвитку на підставі інформації ініціатора застосування санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД суд зазначає термін, на який подовжено дію санкції.

У разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб’єкта господарської діяльності боргу, пов’язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій Мінекономрозвитку може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення Мінекономрозвитку.

 

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб’єктами ЗЕД, до яких застосована спеціальна санкція – індивідуальний режим ліцензування.

Джерело: пункт 1.3 розділу «Загальні положення» Положення.

При цьому, окремою зовнішньоекономічною операцією є комплекс дій суб’єкта ЗЕД та іноземного суб’єкта господарської діяльності, що підпадає під визначення одного із видів ЗЕД, передбачених статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за цю разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг).

Договори (контракти) суб’єктів ЗЕД, до яких застосовано спеціальну санкцію – режим індивідуального ліцензування, мають містить усі істотні умови угоди, які мають бути погоджені сторонами, згідно з чинним законодавством України. Будь-які зміни чи доповнення до зазначених договорів (контрактів), що змінюють зазначені істотні умови, потребують отримання нової разової (індивідуальної) ліцензії у порядку, установленому Положенням. При цьому раніше видана разова (індивідуальна) ліцензія анулюється.

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів та здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів ЗЕД, до яких застосовані спеціальні санкції.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції у термін, зазначений в оформленій ліцензії, ця ліцензія підлягає переоформленню у порядку, передбаченому для її видачі.

При здійсненні іноземним партнером попередньої оплати частини продукції, що поставляється або буде поставлятися за зовнішньоекономічним контрактом, експортер, відповідно до умов контракту здійснює відвантаження товару на суму, яка дорівнює розміру попередньої оплати. Лише після здійснення експорту зазначеного товару, що відповідає закінченим розрахункам, зовнішньоекономічна операція вважається закінченою, незалежно від кількості поставок, що були проведені за цим контрактом.

У разі проведення таких поставок суб’єктами ЗЕД, до яких застосовані спеціальні санкції, разова (індивідуальна) ліцензія надається одна на всі часткові поставки, які здійснюються протягом терміну дії ліцензії, в об’ємах та межах контракту, зазначених у разовій (індивідуальній) ліцензії.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції у термін, зазначений в оформленій ліцензії, і якщо за цією ліцензією проводились поставки товарів та/або їх оплати, переоформлення ліцензії здійснюється лише на залишок обсягів поставок товарів за цією ліцензією на підставі відповідних відміток митниці або на залишок проведених оплат товарів на підставі відповідних відміток уповноваженого банку.

Якщо для переоформлення надається один примірник ліцензії з відповідними відмітками митниці або уповноваженого банку про поставки товарів та/або їх оплати, на ньому має бути зазначено місцезнаходження другого примірника ліцензії.

Якщо один примірник раніше виданої ліцензії залишається у митному органі, а другий – в уповноваженому банку, для переоформлення надається засвідчена в установленому законодавством порядку копія ліцензії з відповідними відмітками та зазначенням місцезнаходження оригіналів ліцензії.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, але якщо при цьому поставки товарів та/або їх оплати не здійснювались, переоформлення ліцензії проводиться лише за умови надання двох примірників раніше виданої ліцензії. В усіх випадках пункт 21 ліцензії повинен міститись запис: «Замість ліцензії № ____ від _________».

Не може бути відмовлено у митному оформленні товарів, що ліцензуються та навантажуються навалом, у разі, коли вартість, кількість або вага таких товарів незначною мірою відрізняються від тих, що зазначені у ліцензії. Гранична різниця таких значень встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономрозвитку.

Якщо виконання зовнішньоекономічної операції суб’єктом ЗЕД розпочалося до моменту застосування до нього або його іноземного контрагента спеціальної санкції, то суб’єкт отримує разову (індивідуальну) ліцензію на цю операцію протягом п’яти робочих днів після документального підтвердження факту виконання частини цієї операції. Інформація про ці видані разові (індивідуальні) ліцензії надається відповідному територіальному органу ДФС.

Мінекономрозвитку щомісяця інформує ДФС про видані ліцензії на експорт (імпорт) товарів, що підлягають ліцензуванню.

ДФС щомісяця подає Мінекономрозвитку інформацію про обсяги експорту (імпорту) товарів за виданими ліцензіями.

 

Роз’яснення ДФС та Мінекономрозвитку з деяких питань митного оформлення окремих зовнішньоекономічних операцій суб’єктів ЗЕД, до яких застосовано спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зокрема, індивідуальний режим ліцензування.

Щодо тимчасового вивезення/ввезення товарів

Згідно з Митним кодексом тимчасове ввезення (вивезення) – це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін.

Враховуючи визначення ЗЕД та її видів, згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», тимчасове ввезення товарів на митну територію України чи вивезення за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, що не пов’язане із взаємовідносинами (встановленням або припиненням взаємовідносин) між суб’єктами господарської діяльності, не є ЗЕД та не потребує оформлення разової (індивідуальної) ліцензії.

В разі повернення суб’єктом господарської діяльності (українським чи іноземним), до якого було застосовано спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», товарів, що були тимчасово ввезені/вивезені на/з митної території України, митне оформлення здійснюється без надання цим суб’єктом ЗЕД разової (індивідуальної) ліцензії, незалежно від того, коли було здійснене тимчасове ввезення/вивезення товарів на/з території України – до чи після застосування спеціальних санкцій.

Тимчасове ввезення товарів на митну територію України чи вивезення за межі митної території України, що виконується з метою здійснення одного з видів ЗЕД, визначених у статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», або встановлення інших взаємовідносин між суб’єктами господарювання, потребує оформлення разової (індивідуальної) ліцензії суб’єктом ЗЕД, до якого застосована спеціальна санкція.

Зокрема, якщо тимчасове вивезення/ввезення товарів з/на території України здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту про надання послуги, яка підпадає під визначення одного з видів ЗЕД, передбачених абзацом третім та одинадцятим статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб’єкт ЗЕД, до якого застосована спеціальна санкція, повинен оформити в Мінекономіки разову (індивідуальну) ліцензію на зовнішньоекономічну операцію, визначену умовами контракту (тобто, на загальну вартість робіт (послуг), експорт/імпорт яких здійснюється при тимчасовому вивезенні/ввезенні товарів з/на території України під зовнішньоекономічний контракт). При цьому, в пункті 8 ліцензії має бути запис «експорт/імпорт послуг», а в пунктах 6 та 7 визначена їх загальна вартість. В пункті 21 «Особливі умови» разової (індивідуальної) ліцензії має бути запис про назву товару, що підлягає тимчасовому вивезенню/ввезенню, вказаний його код за УКТ ЗЕД, заставна вартість та кількість.

Ввезення/вивезення гуманітарної допомоги

Відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Враховуючи вищенаведене, та беручи до уваги визначення окремої зовнішньоекономічної операції, надане наказом Мінекономіки від 17.04.2000 № 52, операції з ввезення/вивезення гуманітарної допомоги не можуть бути віднесені до окремої зовнішньоекономічної операції та не потребують надання разової індивідуальної ліцензії.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визнання гуманітарною допомогою вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг, а також контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги.

Статтею 4 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що спеціальними уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги, які мають право визнавати гуманітарною допомогою вантажі, є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення (Мінсоцполітики);

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги приймають рішення за погодженням із органами доходів і зборів, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері економічного розвитку, державну фінансову політику, державну політику у сфері цивільного захисту, Міністерством внутрішніх справ України, органами Національної поліції, Національним банком України чи його філіями (територіальними управліннями).

Таким чином, у разі, якщо спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги визнано гуманітарною допомогою вантажі, кошти, у тому числі в іноземній валюті, виконані роботи, надані послуги, то митне оформлення цієї гуманітарної допомоги, що ввозиться/вивозиться на/з митної території України суб’єктом ЗЕД, до якого застосовано спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», здійснюється без надання митним органам разової (індивідуальної) ліцензії.

Ввезення вантажів технічної та гуманітарної допомоги відповідно до міжнародних урядових угод про гуманітарне та техніко-економічне співробітництво

У разі застосування до суб’єктів ЗЕД спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», для здійснення ними ЗЕД видається разова (індивідуальна) ліцензія у відповідності до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за № 259/4480 (зі змінами).

Дія цього Положення поширюється на всіх суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності, до яких застосовано індивідуальний режим ліцензування, незалежно від їхніх форм власності і місця їх реєстрації. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, відмінні від передбачених цим Положенням, застосовуються правила міжнародного договору.

Ввезення вантажів міжнародної технічної допомоги на митну територію України здійснюється на виконання міжнародних угод про гуманітарне та техніко-економічне співробітництво.

Відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153, фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України, є міжнародною технічною допомогою (МТД).

Згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 459 (зі змінами), Мінекономрозвитку забезпечує формування стратегічних і щорічних програм залучення МТД відповідно до основних напрямів соціально-економічного розвитку України та координує діяльність, пов’язану із залученням такої допомоги, проводить державну реєстрацію/перереєстрацію проектів (програм) МТД в Україні, веде єдиний реєстр проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та МТД.

Таким чином, якщо належність вантажу до МТД підтверджена Мінекономрозвитку, митне оформлення таких вантажів в разі застосування спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до реципієнта або донора, здійснюється без надання до митниці разової (індивідуальної) ліцензії.

Щодо товарообмінних (бартерних) операцій

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Тому, при проведенні зовнішньоекономічної бартерної операції митне оформлення здійснюється за умови надання суб’єктом ЗЕД, до якого застосована спеціальна санкція, разової (індивідуальної) ліцензії Мінекономіки на зовнішньоекономічну операцію з експорту/імпорту товарів.

Якщо суб’єкт ЗЕД на момент звернення за отриманням разової (індивідуальної) ліцензії не розпочинав здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції, в першому аркуші ліцензії вказується конкретний обсяг і вартість товару, що експортується, а на другому аркуші – що планується імпортувати.

У випадку, коли у суб’єкта ЗЕД контракт знаходиться на стадії виконання, тобто були здійснені фактичні експортні або імпортні поставки товарів до застосування режиму індивідуального ліцензування, разова (індивідуальна) ліцензія оформлюється на обсяг продукції, що повинна бути відправлена на експорт чи надійти за імпортом. При цьому, суб’єкт ЗЕД надає Мінекономрозвитку або уповноваженому ним органу копії митних декларацій, які засвідчують здійснення вказаних поставок товарів. На підставі митних декларацій, які засвідчують здійснення вказаних поставок товарів в пункті 21 або 41 ліцензії, оформленої Мінекономрозвитку (в залежності від того, що було здійснено раніше, експорт чи імпорт), має бути зроблений запис про фактичне виконання контракту на момент отримання разової (індивідуальної) ліцензії, тобто кількість та вартість раніше експортованого/імпортованого товару та вказані номери митних декларацій.

Оригінал разової (індивідуальної) ліцензії залишається в митниці, що проводила оформлення вантажу.

Щодо сторін зовнішньоекономічного контракту та вантажоодержувача/відправника вантажу

В інших випадках у разі застосування спеціальної санкції до українського суб’єкта ЗЕД або іноземного суб’єкта господарської діяльності, які безпосередньо виступають сторонами зовнішньоекономічного контракту, укладеного відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», та на яких покладено права і обов’язки з його виконання, при проведенні зовнішньоекономічної операції митне оформлення здійснюється за умови надання разової (індивідуальної) ліцензії Мінекономіки на зовнішньоекономічну операцію з експорту/імпорту товарів (робіт, послуг).

За наявності матеріалів, що підтверджують передачу майнових прав вантажоодержувачу/відправнику вантажу або проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, митне оформлення вантажу необхідно проводити за наявності разової (індивідуальної) ліцензії Мінекономіки.

У разі застосування спеціальної санкції до вантажоодержувача/відправника вантажу, який не є стороною зовнішньоекономічного контракту, митне оформлення товарів здійснюється без надання митним органам разової (індивідуальної) ліцензії.

 

Слід зауважити, що згідно із Законом України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», який вводиться в дію з 07.02.2019 р., статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виключено.