Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ДФС від 30.10.2015 № 23164/6/99-99-19-03-02-15

05.11.2015

Про розгляд звернення

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства з питань, пов’язаних з неперерахуванням грошового зобов’язання з податків, зборів та обов’язкових платежів з вини банку, та у межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з пунктом 129.7 статті 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі − НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб'єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Таким чином, за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку (крім випадків, передбачених пунктом 129.7 статті 129 ПКУ, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, установлених статтею 126 ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10                статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

З 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі, реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015, в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200 1.3 статті 2001 ПКУ.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених, починаючи з 01.07.2015, на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів, починаючи з 01.07.2015;

поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Податкова накладна, складена та не зареєстрована в ЄРПН (у тому числі у зв’язку з недостатністю реєстраційної суми), включається платником податку до складу податкових зобов’язань та відображається у податковій звітності з ПДВ у тому звітному (податковому) періоді, в якому її складено.

  

Голова

Р.М. Насіров

До списку