Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ДФС від 05.02.2016 № 2466/6/99-99-19-02-02-15

08.02.2016

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо обліку маркетингових послуг та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Роз`яснення щодо обліку витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до 01.01.2015 надано в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Державної  податкової служби України від 15.02.2012 № 123.

         Статтею 134 розділу ІІІ Кодексу у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

         Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

         Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон).

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

         Перелік обов'язкових реквізитів у первинних документах визначено ч. 2 ст. 9 Закону.

Таким чином, підприємство враховує витрати на збут, пов`язані з реалізацією товарів (у т.ч. витрати на дослідження ринку (маркетинг)), при визначенні фінансового результату до оподаткування, у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами згідно з правилами бухгалтерського обліку.

До списку