Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Лист ДФС від 01.06.17 № 434/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

09.06.2017

Податкова консультація 

Державна фіскальна служба України розглянула лист ТОВ  … (далі – Товариство) від … щодо надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа Товариство здійснює господарську діяльність з пасажирських автомобільних перевезень на міських, приміських та міжміських маршрутах.

Чи необхідно Товариству вести книги обліку розрахункових операцій на кожну господарську одиницю та реєструвати їх у територіальних органах ДФС?

Згідно зі ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 23 серпня 2000 року № 1336, продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 2 Розділу І Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі – Порядок № 547), цим порядком, зокрема, визначено форму книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (додаток 2 до Порядку № 547).

Використання форм товарно-касових книг (№11−АП та №12-АП) при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування реєстраторів розрахункових операцій припинено у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 № 279 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.2000 за № 369/4590, відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.09.2006 за №1065/12939 (далі – наказ  № 503).

Наказом № 503 були, зокрема затверджені типові форми квитків на міські автобуси. При цьому нормативно не встановлено книг спеціальної форми та  відповідного порядку їх заповнення для суб’єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу в автотранспорті.

Державна фіскальна служба України до запровадження нової форми документа для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, суб’єктам господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, вважає за можливе використовувати форму книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю, передбачену Порядком № 547, здійснюючи в ній записи у зручний для суб’єкта господарювання спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До списку