Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

Лист ДФС від 26.10.2017 № 2401/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

13.12.2017

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визнання операції з відступлення права вимоги кредиторської заборгованості контрольованою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

         Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

         Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

         До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Кодексу).

         Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації

(п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)

         Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об'єкт оподаткування платника податку, зокрема які здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу)

         Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. № 977-р затверджено перелік держав, серед яких є Республіка Кіпр.

         Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

         операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

         операції з придбання (продажу) послуг;

         операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

         фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

         операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

         Водночас п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5

п.п. 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

         річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

         обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Враховуючи те, що право вимоги заборгованості (за поставлене обладнання), передане іншому нерезиденту, безпосередньо пов’язане із операцією з придбання такого обладнання, для цілей трансфертного ціноутворення ці операції мають розглядатися у сукупності. Для аналізу всіх обставин проведення цих операцій крім договору з відступлення права вимоги підлягають дослідженню також інші документи, що надають інформацію щодо всіх обставин та умов проведення операції із придбання обладнання, чинники, які вплинули на ціну такого обладнання (копії контрактів, документи про проведені розрахунки, митні декларації, інші первинні документи), умови й причини за яких було здійснено відступлення вимоги. Отже, для надання обгрунтованої відповіді щодо визнання або не визнання операції з відступлення права вимоги нерезиденту контрольованою відповідно до ст. 39 Кодексу необхідно проаналізувати обставини здійснення обох господасрьких операцій.

         Звертаємо увагу, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

До списку