Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ДФС від 06.11.2017 № 2528/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

13.12.2017

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, які отримані нерезидентом за надання інформаційно-консультаційних послуг резидентам України (супровід, настроювання, навчання користуванню встановленого програмного забезпечення, що є об’єктом права інтелектуальної власності, яке дозволяє здійснювати облік замовлень в сфері ресторанного бізнесу),та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

         Відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

         Отже, перелік інжинірингових послуг обмежено положеннями п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, незалежно від наявності інших визначень цього терміну іншими законодавчими або нормативними актами.

         Тому з метою оподаткування до інжинірингових послуг стосовно об’єктів техніки і технології можуть бути віднесені послуги з розроблення та надання консультацій на етапі розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об’єктів.

         Враховуючи викладене вище, послуги з надання інформаційно-консультаційних послуг (супровід, настроювання, навчання користуванню) щодо програмного забезпечення, яке встановлено і є об’єктом права інтелектуальної власності, не належать до інжинірингових послуг.

         Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

         Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

         Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

         Відповідно до абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

         Таким чином, виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості інформаційно-консультаційних послуг (супровід, настроювання, навчання користуванню встановленого програмного забезпечення, що є об’єктом права інтелектуальної власності, яке дозволяє здійснювати облік замовлень в сфері ресторанного бізнесу) не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

         Водночас слід зауважити, що відповідно до ст. 36 Кодексу платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання, відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.           При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року

№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (ст. 4 Закону № 996). Також слід враховувати умови, вказані в договорі про надання тієї чи іншої послуги, наявність у платника податку - виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, та результати виконання послуг (акти, висновки, звіти чи інші документи, які відображають результат їх виконання).

         Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До списку