Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу

Наказ ДФС України від 17.01.15 №13 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу"

Лист ДФС України №3569/6/99-99-10-03-01-15 від 20.02.2015 " Про надання податкової консультації"

Лист ДФС України №2886/П/99-99-10-03-01-14 від 30.03.2015 "Про розгляд заяви"

Лист ДФС України 5466/6/99-99-10-03-01-15 від 16.03.2015 "Про надання податкової консультації"


25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (далі – Закон № 63).

Дані інформаційні матеріали складено для інформування та роз’яснення платникам податків основних положень Закону № 63 з метою єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

 

Щодо розуміння окремих положень

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов’язань для цілей застосування податкового компромісу слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов’язань.

Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. 

Під юридичною відповідальністю розуміється фінансова, кримінальна  та адміністративна відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку передбаченому Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ)  та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ,  визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

Під досягненням компромісу розуміється сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов’язань з ПДВ та/або податку на прибуток.

Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності.

Після досягнення податкового компромісу податкові зобов’язання, щодо яких проводилась вказана процедура, не підлягають оскарженню платником податків та їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах.

Сума погашеного податкового зобов’язання з податку на прибуток та/або ПДВ у розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за  вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

 

Процедура досягнення податкового компромісу

Для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку:

у випадках добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань – уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ, та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі – Заява про компроміс);

в інших зазначених випадках – заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов’язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР).

Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, відображених в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

поданий у порядку, встановленому статтею 50 Кодексу після 1 квітня 2014 року;

уточнює показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

за результатами подання таких розрахунків зміна обсягу розрахунків з бюджетом за звітні періоди не відповідає сумам завищених витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищеного податкового кредиту з ПДВ (зокрема, але не виключно, сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, у яких проведено заміну суб’єкта господарювання, стосовно якого є відомості (податкова інформація), що він не виконує (не може виконати) свій податковий обов’язок щодо сплати податків і зборів, передбачених Кодексом, та/або має ознаки фіктивності тощо). 

Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

Крім того, за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.

Форма уточнюючих розрахунків для застосування податкового компромісу затверджується Міністерством фінансів України. При цьому в обов’язковому порядку до уточнюючого розрахунку подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників за деклараціями.

Загальні правила, встановлені статтею 50 Кодексу, не застосовуються при реалізації процедури податкового компромісу, оскільки податковий компроміс у цьому випадку має свої особливості.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс.

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (ПІБ), код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору,  на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової накладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі, якщо контролюючим органом прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, така перевірка проводиться відповідно до норм  пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нормами вказаного підрозділу не обмежено право контролюючого органу щодо порядку проведення документальних перевірок у випадку застосування процедури податкового компромісу. Документальна перевірка  залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки враховується передбачена пунктом 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

Зазначена документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, в межах податкових (звітних) періодів та суб’єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки (пункт 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Якщо за наслідками документальної позапланової перевірки не встановлено порушень, складається довідка. Направлення/вручення довідки платнику податків здійснюється у порядку, встановленому статтями 42 та 58 Кодексу. 

У разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ст. 86 Кодексу, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій).

Платник податків сплачує суму у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання, визначеного у відповідному податковому повідомленні-рішенні. Інша частина у розмірі 95 відсотків вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня.

Якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки, складеного відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то податковий компроміс не застосовується. У такому разі сплаті у встановлений Кодексом строк підлягає вся сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні.

При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс після завершення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, та складення акта за результатами такої перевірки (або під час складання акта) до прийняття податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган у визначеному порядку приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому у разі досягнення податкового компромісу (сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) до настання встановленого ст.86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються тільки щодо грошових зобов'язань, які не пов'язані з донарахуванням податку на прибуток та ПДВ за уточненими платником податків у межах досягнутого податкового компромісу господарськими операціями. 

У разі якщо до настання встановленого ст.86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податковий компроміс не досягнуто (відсутня сплата платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу              XX «Перехідні положення» Кодексу) податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються на всю суму грошових зобов’язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс під час проведення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, контролюючий орган у визначеному порядку приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури досягнення податкового компромісу сума податкових зобов'язань за результатами перевірки, яка триває, визначається у такому випадку без урахування сум податкових зобов'язань, щодо яких було досягнуто податковий компроміс за поданими уточнюючими розрахунками.

Заява про компроміс по ППР для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу  (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

У такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

При отриманні контролюючим органом за основним місцем податкового обліку платника податків  Заяви про компроміс по ППР цей орган розглядає таку заяву, а також необхідні матеріали на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом.

Досягнення податкового компромісу здійснюється за Заявою про компроміс по ППР лише у разі відповідності заяви та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов’язання.

У разі встановлення  фактів  щодо невідповідності Заяви про компроміс по ППР та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, контролюючим органом приймається рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу, яке надсилається платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

У випадку прийняття контролюючим органом рішення щодо погодження застосування податкового компромісу та сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання, інша частина у розмірі 95 відсотків від суми податкового зобов’язання, а також штрафні та пеня вважаються погашеними.

У разі несплати платником  податків податкового зобов’язання у розмірі
5 відсотків від суми податкового зобов’язання таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

У випадку подання Заяви про компроміс по ППР  під час процедури адміністративного оскарження, платник податків одночасно з поданням такої Заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу, у порядку визначеному статтею 56  Кодексу.

Досягнення податкового компромісу на стадії адміністративного оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду (в цілому чи в частині) на підставі пункту 56.11 статті 56 Кодексу.

У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв’язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Відповідно до пункту 112 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»  Кодексу адміністративного судочинства України  підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.