Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Загальні відомості

В Україні норми трансфертного ціноутворення запроваджено з 1 вересня 2013 року. Останні зміни до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення внесені Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII та набрали чинності з січня 2019 року.

Податковий контроль за ТЦ ґрунтується на принципі «витягнутої руки» (Arm’slengthprinciple) – міжнародному стандарті, погодженому державами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку та країнами, які не є членами цієї організації (понад 70 країн світу), у якості рекомендованого до використання щодо встановлення трансфертних цін для податкових потреб та який передбачає збільшення податкових зобов’язань пов’язаних осіб до рівня податкових зобов’язань непов’язаних осіб за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов здійснених ними операцій.

Головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом в галузі податкового регулювання трансфертного ціноутворення є Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, основні норми яких імплементовано в статтю 39 Податкового кодексу України. 

Історична довідка:

З 1 вересня 2013 року до 1 січня 2015 року діяли норми, встановлені Законом України від 4 липня 2013 року №408-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення».

30 травня 2014 року внесено зміни (Закон України від 13 травня 2014 року №1260-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення»), згідно яких, зокрема, продовжено термін подання звіту про проведені контрольовані операції за 2013 рік до 01.10.2014 та змінено норми щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм щодо ТЦ.

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» статтю 39 Податкового кодексувикладено у новій редакції. В національне законодавство введено поняття «принцип витягнутої руки», який є ширшим за поняття «звичайна ціна» та дозволяє (або вимагає) враховувати не лише ціну операції, але й інші фінансові та комерційні умови, які впливають на обсяг оподатковуваного прибутку платника. 

Виконання норм статті 39 Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення має відбуватися з урахуванням норм Закону України від 12 серпня 2014 року №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», згідно якого юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівнюються до нерезидентів.

З 01.01.2017 року Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змінено критерії віднесення господарських операцій до контрольованих та внесено ряд важливих методологічних доповнень щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

З 01.01.2017 року Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» визначено, що господарські операції, які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. та внесено ряд важливих методологічних доповнень щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Зміни, внесені Законом №2628 від 23.11.2018, набрали чинності з січня 2019 року є узагальненням практики контролю за ТЦ в Україні та продовженням впровадження світової практики і реалізацією окремих зобов’язань, взятих Україною щодо імплементації Плану БЕПС.

Основними з зазначених змін є те, що для цілей ТЦ закріплений принцип превалювання сутності над формою, а саме відповідно до нового абзацу двадцять четвертого пп.39.2.2.4, п.п. 39.2.2.10, пп.39.2.2.11 комерційні та/або фінансові характеристики контрольованих операцій для цілей ТЦ визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами їх проведення.

Новими нормами Кодексу уточнено складові аналізу зіставності. Так, пп.39.3.2.7 доповнено абзацом, згідно якого,у разі застосування методів рентабельності, стороною що досліджується обирається сторона «щодо якої є найбільш повна та документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовуються для розрахунку показників рентабельності, передбачених підпунктом 39.3.2.5 цього підпункту».

Також, доповнено новим абзацом підпункт «и» пп.39.4.6 в частині необхідності обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.

Згідно нової редакції пп. 39.2.1.5, при залученні осіб, які не виконують істотних функцій, не приймають на себе істотних ризиків та не використовують істотних активів контрольованими операціями можуть бути операції не тільки з пов’язаними особами, а також з резидентами низько податкових юрисдикцій та нерезидентами спеціальних організаційно-правових форм.

Усунено можливість неоднозначного тлумачення щодо взаємовідносин постійного представництва з нерезидентом, в частині визнання операцій контрольованими, а саме доповнено підпункт «г» пп.39.2.1.1,  яким уточнено, щодо переліку контрольованих операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні також включено операції за внутрішньогосподарськими розрахунками.

Також, нормативно врегульовано питання нарахування пені при проведенні самостійного коригування податкового зобов’язання з ТЦ, згідно чого нарахування пені на суму несплаченого податкового зобов’язання починається після граничного строку подання звіту тобто 1 жовтня, а саме з 271-го дня (раніше – з 91-го дня).

Підсумки результатів контролю за трансфертним ціноутворенням за 2018 рік (інформація додається).