Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Врегулювання податкових спорів (судова практика)

Загальна інформація

Податки, збори, платежі

Реєстрація та облік фізичних осіб - платників податків

Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків

Внесення до паспорта громадянина України відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта

Подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи

Подання декларації на отримання податкового кредиту / податкової знижки

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Опитування
Чи задоволені Ви регулярністю оновлення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua)?

Інформаційний лист ВАС України від 09.04.2012 № 1017/11/13-12

09.07.2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ


09.04.2012 № 1017/11/13-12

Головам апеляційних
адміністративних судів

 

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

За змістом частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України стягнення коштів за податковим боргом може здійснюватися в порядку звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду з відповідним поданням.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

З урахуванням приписів пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, податковий орган зобов’язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання.

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність податкового повідомлення-рішення, а саме:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника “або” вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок відліку 60-денного строку в порядку пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Правильність такого тлумачення пункту 58.3 статті 53 Податкового кодексу України підтверджується і тим, що цей Кодекс розрізняє поняття “надіслання” та “отримання” без їх ототожнення. Так, у пункті 56.18 статті 56 названого Кодексу виникнення права платника на оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання пов’язано саме з отриманням такого рішення. Згідно ж із пунктом 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов’язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ураховуючи викладене, термін “надіслання” податкової вимоги в контексті норми пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

 

Заступник Голови суду                                                                М. Цуркан