Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Про Службу

Законодавство

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Ведення митної статистики

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних є більш зручним способом отримання інформації чим надсилання письмових запитів?

Особливості сплати плати за землю

13.06.2014

Нещодавно Міндоходів України спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості сплати плати за землю». На запитання платників відповідала заступник начальника відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів Управління місцевих податків і зборів, плати за землю Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України Катерина Гривнак.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Застосування нових ставок земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

1. З якої дати при обчисленні розміру земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, враховується зміна ставок податку згідно із Законом № 1166?

З 1 квітня 2014 р. Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі — Закон № 1166) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), зокрема в частині збільшення ставок земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Так, при оподаткуванні земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовуються встановлені п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу ставки земельного податку в гривнях за 1 м², визначені за групами населених пунктів залежно від чисельності населення з урахуванням відповідних коефіцієнтів, установлених цим пунктом та п. 275.2 зазначеної статті.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, установлених п. 275.2 зазначеної статті.

При цьому рішення рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу.

Як визначено цим пунктом, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, нові ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (встановлені Законом № 1166), застосовуватимуться при обчисленні земельного податку з 1 січня 2015 р. за умови офіційного оприлюднення до 15 липня 2014 р. відповідних рішень рад щодо затвердження ставок податку.

 Надання в оренду платником єдиного податку власних нежилих приміщень

2. Товариство є власником нежилих приміщень першого поверху в адміністративній будівлі. Право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому товариство є платником єдиного податку, отримує дохід саме від надання в оренду власних нежилих приміщень, і єдиний вид його діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Чи сплачуватиме товариство до бюджету земельний податок?

 Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Підстави та порядок набуття права на землю визначено розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Кодексу).

Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).

Статтями 793 — 797 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) зазначено порядок оформлення найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Так, ст. 796 цього Кодексу встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві.

Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець, тобто використання наймачем земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею та прилягає до будівлі, є обов’язковою умовою надання в оренду будівлі або її частини.

Крім того, відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи норми чинного законодавства, товариство у разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди іншому суб’єкту господарювання (тобто господарська діяльність орендодавця здійснюється за рахунок здачі в оренду майна) податок за земельні ділянки під такими будівлями, спорудами, їх частинами сплачує у порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом.

 Заповнення графи 8 «Річна сума земельного податку» при поданні щомісячних звітних податкових декларацій із земельного податку

3. Платник земельного податку самостійно обрав право подання звітних податкових декларацій щомісяця, оскільки у нього протягом року змінюються орендарі нерухомого майна. Чи заповнюється графа 8 «Річна сума земельного податку» при поданні щомісячної звітності з цього податку?

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу).

Водночас платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 зазначеної статті).

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1015, використовується платниками до 01.01.2015 р. Починаючи з 01.01.2015 р. запроваджується форма декларації, затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 865.

Оскільки податкове зобов’язання з плати за землю за звітний місяць визначається виходячи з річної суми зобов’язання, то при поданні щомісячних звітних податкових декларацій із земельного податку платник у зазначених деклараціях заповнює графу 8 «Річна сума земельного податку».

Розмір земельного податку за земельну ділянку в межах населеного пункту, в якому нормативну грошову оцінку не змінено

4. Громадянка — член садівницького товариства приватизувала свою земельну ділянку, що підтверджується державним актом на право власності. Земельні ділянки садівницького товариства знаходяться в межах населеного пункту, нормативну грошову оцінку земель якого встановлено. Чи зміниться розмір земельного податку в 2014 р. порівняно з минулим роком, якщо у населеному пункті нормативна грошова оцінка протягом 2013 р. не змінилася?

Громадяни України, як встановлено ст. 35 Земельного кодексу, із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Якщо фізична особа має у власності земельну ділянку для ведення садівництва і право на цю ділянку посвідчується державним актом на право власності, то в цьому випадку зазначена особа самостійно сплачує земельний податок до бюджету, якщо вона не звільнена від сплати земельного податку відповідно до ст. 281 Податкового кодексу.

Пунктом 286.7 ст. 286 зазначеного Кодексу передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам згідно з п. 281.1 ст. 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу Земельних ділянок такої юридичної особи.

Базою оподаткування для земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, що визначається відповідно до ст. 289 Податкового кодексу. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 р. становив 1.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення згідно із Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» проводиться не рідше ніж один раз на 5 — 7 років.

У такому випадку, якщо в 2013 р. у населеному пункті нормативна грошова оцінка земель не переглядалася, і враховуючи, що коефіцієнт індексації оцінки за 2013 р. становив 1, то розмір земельного податку у 2014 р. порівняно з 2013 р. не змінився.

Сплата земельного податку за земельну ділянку під придбаним нежилим приміщенням

5. Товариство є власником нежилого приміщення на підставі договору купівлі-продажу та має свідоцтво на право власності на це приміщення. У земельному кадастрі за товариством обліковується частина земельної ділянки (має кадастровий номер), яка закріплена пропорційно викупленому приміщенню. Чи має товариство самостійно сплачувати до бюджету податок на землю та на підставі яких документів?

Як встановлено п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який ведеться відповідним органом земельних ресурсів.

Згідно з п. 271.1 ст. 271 цього Кодексу базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Нормативна грошова оцінка є од­нією із складових земельного кадастру.

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.6 ст. 286 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, товариству необхідно отримати у відповідному органі земельних ресурсів дані про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та подавати звітність і сплачувати земельний податок за ставками та у строки, визначені Податковим кодексом.

Податок за площі під нежилими приміщеннями сплачується їх власниками

6. Організація є власником нежилих приміщень у багатоквартирному жилому будинку. Оскільки вона не веде господарської діяльності і у неї відсутні кошти на рахунках, то чи може земельний податок сплачувати її засновник або особа, якій приміщення передано у безоплатне користування?

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до цього Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно із зазначеним Кодексом.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу власники нежилих приміщень у багатоквартирному жилому будинку сплачують до бюджету податок за площі під такими приміщеннями з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.

Тому платником земельного податку до бюджету є організація — власник нежилого приміщення.

Розмір орендної плати за земельну ділянку під водним об’єктом для риборозведення

7. Фермерське товариство хоче отримати в оренду ставок для риборозведення. Як правильно визначити розмір орендної плати за таку земельну ділянку, якщо вона знаходиться в межах села і нормативну грошову оцінку земель населеного пункту проведено?

 

Земельна ділянка під водним об’єктом для риборозведення належить до земель водного фонду (ст. 58 Земельного кодексу). За рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування громадянам і юридичним особам із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди водойми для рибогосподарських потреб.

Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначено ст. 116 Земельного кодексу.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу ХІІІ Податкового кодексу, яким визначено ставки земельного податку залежно від місцезнаходження земель (у межах населених пунктів чи за їх межами), їх категорій та від запровадження нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 276.4 ст. 276 цього Кодексу податок за земельні ділянки в межах населених пунктів за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% від податку, обчисленого за загальними ставками, встановленими для земель населених пунктів.

Щодо визначення розміру орендної плати за земельну ділянку слід зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» затверджено форму Типового договору оренди землі.

З 01.04.2014 р. у зв’язку з прийняттям Закону № 1166 внесено зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, якими передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тому якщо у населеному пункті нормативну грошову оцінку встановлено, то розмір орендної плати розраховуватиметься за ставкою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Надання земельної ділянки в суборенду

8. Юридична особа є орендарем земельної ділянки згідно з укладеним із сільською радою в установленому порядку договором оренди. Водночас така юридична особа уклала з іншою особою договір суборенди цієї земельної ділянки. Хто в такому випадку подаватиме податкову звітність та здійснюватиме  плату за земельну ділянку до бюджету?

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 зазначеного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування — земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 та 288.3 зазначеної статті).

Як визначено ст. 8 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі», орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

При цьому умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Згідно з п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Враховуючи, що законодавством передбачено сплату плати за землю у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, юридична особа, яка орендує в органу місцевого самоврядування земельну ділянку та уклала з іншим суб’єктом господарювання договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за таку земельну ділянку та подає податкову декларацію відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Особливості сплати плати за землю

Нещодавно Міндоходів України спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості сплати плати за землю». На запитання платників відповідала заступник начальника відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів Управління місцевих податків і зборів, плати за землю Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України Катерина Гривнак.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Застосування нових ставок земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

1. З якої дати при обчисленні розміру земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, враховується зміна ставок податку згідно із Законом № 1166?

З 1 квітня 2014 р. Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі — Закон № 1166) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), зокрема в частині збільшення ставок земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Так, при оподаткуванні земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовуються встановлені п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу ставки земельного податку в гривнях за 1 м², визначені за групами населених пунктів залежно від чисельності населення з урахуванням відповідних коефіцієнтів, установлених цим пунктом та п. 275.2 зазначеної статті.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, установлених п. 275.2 зазначеної статті.

При цьому рішення рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу.

Як визначено цим пунктом, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, нові ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (встановлені Законом № 1166), застосовуватимуться при обчисленні земельного податку з 1 січня 2015 р. за умови офіційного оприлюднення до 15 липня 2014 р. відповідних рішень рад щодо затвердження ставок податку.

Надання в оренду платником єдиного податку власних нежилих приміщень

2. Товариство є власником нежилих приміщень першого поверху в адміністративній будівлі. Право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому товариство є платником єдиного податку, отримує дохід саме від надання в оренду власних нежилих приміщень, і єдиний вид його діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Чи сплачуватиме товариство до бюджету земельний податок?

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Підстави та порядок набуття права на землю визначено розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Кодексу).

Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).

Статтями 793 — 797 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) зазначено порядок оформлення найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Так, ст. 796 цього Кодексу встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві.

Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець, тобто використання наймачем земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею та прилягає до будівлі, є обов’язковою умовою надання в оренду будівлі або її частини.

Крім того, відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи норми чинного законодавства, товариство у разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди іншому суб’єкту господарювання (тобто господарська діяльність орендодавця здійснюється за рахунок здачі в оренду майна) податок за земельні ділянки під такими будівлями, спорудами, їх частинами сплачує у порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом.

Заповнення графи 8 «Річна сума земельного податку» при поданні щомісячних звітних податкових декларацій із земельного податку

3. Платник земельного податку самостійно обрав право подання звітних податкових декларацій щомісяця, оскільки у нього протягом року змінюються орендарі нерухомого майна. Чи заповнюється графа 8 «Річна сума земельного податку» при поданні щомісячної звітності з цього податку?

 Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу).

Водночас платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 зазначеної статті).

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1015, використовується платниками до 01.01.2015 р. Починаючи з 01.01.2015 р. запроваджується форма декларації, затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 865.

Оскільки податкове зобов’язання з плати за землю за звітний місяць визначається виходячи з річної суми зобов’язання, то при поданні щомісячних звітних податкових декларацій із земельного податку платник у зазначених деклараціях заповнює графу 8 «Річна сума земельного податку».

Розмір земельного податку за земельну ділянку в межах населеного пункту, в якому нормативну грошову оцінку не змінено

4. Громадянка — член садівницького товариства приватизувала свою земельну ділянку, що підтверджується державним актом на право власності. Земельні ділянки садівницького товариства знаходяться в межах населеного пункту, нормативну грошову оцінку земель якого встановлено. Чи зміниться розмір земельного податку в 2014 р. порівняно з минулим роком, якщо у населеному пункті нормативна грошова оцінка протягом 2013 р. не змінилася?

Громадяни України, як встановлено ст. 35 Земельного кодексу, із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Якщо фізична особа має у власності земельну ділянку для ведення садівництва і право на цю ділянку посвідчується державним актом на право власності, то в цьому випадку зазначена особа самостійно сплачує земельний податок до бюджету, якщо вона не звільнена від сплати земельного податку відповідно до ст. 281 Податкового кодексу.

Пунктом 286.7 ст. 286 зазначеного Кодексу передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам згідно з п. 281.1 ст. 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу Земельних ділянок такої юридичної особи.

Базою оподаткування для земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, що визначається відповідно до ст. 289 Податкового кодексу. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 р. становив 1.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення згідно із Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» проводиться не рідше ніж один раз на 5 — 7 років.

У такому випадку, якщо в 2013 р. у населеному пункті нормативна грошова оцінка земель не переглядалася, і враховуючи, що коефіцієнт індексації оцінки за 2013 р. становив 1, то розмір земельного податку у 2014 р. порівняно з 2013 р. не змінився.

Сплата земельного податку за земельну ділянку під придбаним нежилим приміщенням

5. Товариство є власником нежилого приміщення на підставі договору купівлі-продажу та має свідоцтво на право власності на це приміщення. У земельному кадастрі за товариством обліковується частина земельної ділянки (має кадастровий номер), яка закріплена пропорційно викупленому приміщенню. Чи має товариство самостійно сплачувати до бюджету податок на землю та на підставі яких документів?

Як встановлено п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який ведеться відповідним органом земельних ресурсів.

Згідно з п. 271.1 ст. 271 цього Кодексу базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Нормативна грошова оцінка є од­нією із складових земельного кадастру.

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.6 ст. 286 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, товариству необхідно отримати у відповідному органі земельних ресурсів дані про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та подавати звітність і сплачувати земельний податок за ставками та у строки, визначені Податковим кодексом.

Податок за площі під нежилими приміщеннями сплачується їх власниками

6. Організація є власником нежилих приміщень у багатоквартирному жилому будинку. Оскільки вона не веде господарської діяльності і у неї відсутні кошти на рахунках, то чи може земельний податок сплачувати її засновник або особа, якій приміщення передано у безоплатне користування?

 

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до цього Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно із зазначеним Кодексом.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу власники нежилих приміщень у багатоквартирному жилому будинку сплачують до бюджету податок за площі під такими приміщеннями з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.

Тому платником земельного податку до бюджету є організація — власник нежилого приміщення.

 

Розмір орендної плати за земельну ділянку під водним об’єктом для риборозведення

7. Фермерське товариство хоче отримати в оренду ставок для риборозведення. Як правильно визначити розмір орендної плати за таку земельну ділянку, якщо вона знаходиться в межах села і нормативну грошову оцінку земель населеного пункту проведено?

 

Земельна ділянка під водним об’єктом для риборозведення належить до земель водного фонду (ст. 58 Земельного кодексу). За рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування громадянам і юридичним особам із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди водойми для рибогосподарських потреб.

Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначено ст. 116 Земельного кодексу.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу ХІІІ Податкового кодексу, яким визначено ставки земельного податку залежно від місцезнаходження земель (у межах населених пунктів чи за їх межами), їх категорій та від запровадження нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 276.4 ст. 276 цього Кодексу податок за земельні ділянки в межах населених пунктів за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% від податку, обчисленого за загальними ставками, встановленими для земель населених пунктів.

Щодо визначення розміру орендної плати за земельну ділянку слід зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» затверджено форму Типового договору оренди землі.

З 01.04.2014 р. у зв’язку з прийняттям Закону № 1166 внесено зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, якими передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тому якщо у населеному пункті нормативну грошову оцінку встановлено, то розмір орендної плати розраховуватиметься за ставкою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

 Надання земельної ділянки в суборенду

8. Юридична особа є орендарем земельної ділянки згідно з укладеним із сільською радою в установленому порядку договором оренди. Водночас така юридична особа уклала з іншою особою договір суборенди цієї земельної ділянки. Хто в такому випадку подаватиме податкову звітність та здійснюватиме  плату за земельну ділянку до бюджету?

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 зазначеного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування — земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 та 288.3 зазначеної статті).

Як визначено ст. 8 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі», орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

При цьому умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Згідно з п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Враховуючи, що законодавством передбачено сплату плати за землю у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, юридична особа, яка орендує в органу місцевого самоврядування земельну ділянку та уклала з іншим суб’єктом господарювання договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за таку земельну ділянку та подає податкову декларацію відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.