Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Про Службу

Законодавство

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Опитування
Чи задовольняє Вас інформація, розміщена на стендах ЦОП?

Особливості обчислення та сплати податку на додану вартість

13.08.2014 -

Нещодавно Державна фіскальна служба України спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на додану вартість». На запитання платників відповідала заступник начальника відділу розгляду звернень з ПДВ Управління методології непрямих податків Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України Аліна Кравзюк.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Вилучення податкової накладної з Єдиного реєстру не допускається

1. Чи можливо з Єдиного реєстру податкових накладних вилучити податкову накладну, якщо вона не підлягала реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстрована платником податку?

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі — ЄРПН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246), визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН платників ПДВ — продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку — покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування, з відомостями, які є у ЄРПН.

Чинним законодавством не передбачено можливості вилучення з ЄРПН податкової накладної, якщо вона не підлягала реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстрована платником податку.

При цьому платник має право зареєструвати в ЄРПН правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстру виданих та отриманих податкових накладних і відображенню в декларації контрагента.

Крім того, наявність в ЄРПН податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними ЄРПН та сумою податкового кредиту платника податку — покупця. Ці розбіжності є інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. На письмовий запит контролюючого органу платник податку протягом 10 робочих днів повинен надати пояснення щодо суті таких розбіжностей. Ненадання таких пояснень є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс)).

Відновлення податкового кредиту за основними засобами виробниками лікарських засобів

2. Чи може підприємство — виробник лікарських засобів при реалізації власно виробленої продукції у 2014 р. включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні/спорудженні основних фондів, на яких виробляються такі лікарські засоби, за умови, що з дати їх придбання/спорудження минуло більше ніж три роки?

З 01.04.2014 р. з п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу виключено пп. 197.1.27, в результаті чого скасовано режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі тих, які реалізуються аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі — лікарські засоби та вироби медичного призначення).

Одночасно з цієї дати запроваджено оподаткування таких товарів за ставкою 7% (пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу).

Отже, з 01.04.2014 р. лікарські засоби та медичні вироби постачаються з нарахуванням ставки ПДВ у розмірі 7%.

Придбані до 01.04.2014 р. лікарські засоби та медичні вироби реалізуються із застосуванням ставки 7% незалежно від того, що їх придбання здійснювалося в умовах дії пільгового режиму оподаткування.

Якщо при придбанні/споруд­женні основних фондів, призначених для здійснення операцій з постачання лікарських засобів і медичних виробів, суми ПДВ, сплачені (нараховані) постачальникам таких фондів, не були включені до складу податкового кредиту (придбання здійснювалося для подальшого використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях), то в разі використання таких основних фондів у наступних звітних періодах в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платник податку може у тому звітному періоді, протягом якого відбулося використання зазначених основних фондів в оподатковуваних операціях, на підставі бухгалтерської довідки включити до складу податкового кредиту суми ПДВ за придбаними/спорудженими основними фондами виходячи з їх балансової (залишкової) вартості (незалежно від дати придбання/спорудження таких основних фондів) за наявності належним чином оформлених податкових накладних та документів, що підтверджують сплату податку постачальникам таких основних фондів.

Заповнення податкової накладної при отриманні передоплати за частину робіт

3. Підприємство здійснює будівельно-монтажні роботи систем каналізації. Згідно з умовами договору остаточну вартість виконаних робіт буде визначено після завершення всього обсягу виконаних робіт. Щомісяця підприємство отримує передоплату за частину замовлених робіт та виписує податкову накладну. Як правильно запов­нити графи 5 та 6 такої податкової накладної?

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.

Отже, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов’язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.

Згідно з п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затверд­женого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

до графи 3 — номенклатура товарів/послуг продавця;

до графи 5 — одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м3, см3, л, послуга тощо;

до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прокреслення та інші знаки чи символи не проставляються.

Враховуючи зазначене, у разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як передоплата (аванс) у повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 — «1».

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму передоплати частини вартості послуги у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6 — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного у договорі, або у разі отримання суми передоплати половини договірної вартості послуги у графі 6 зазначається «0,5».

Надання судна у фрахт є різновидом лізингових операцій

4. Судновласник-резидент надає нерезиденту у фрахт судно для здійснення міжнародних перевезень. Чи є така операція об’єктом оподаткування ПДВ?

Відповідно до ст. 912 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV(далі — Цивільний кодекс) за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Статтею 203 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.95 р. № 176/95-ВР (далі — Кодекс торговельного мореплавства) визначено, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

При цьому договір передачі фрахтувальнику судна, не укомплектованого екіпажем, ст. 215 Кодексу торговельного мореплавства кваліфікується як договір лізингу судна.

Зазначене підтверджується також науково-практичним коментарем до ст. 912 Цивільного кодексу, в якому, зокрема, зазначено, що договори фрахтування судна на певний час (тайм-чартер) (статті 203 — 213 Кодексу торговельного мореплавства) і договори лізингу судна (бербоут-чартер) (статті 215 — 221 Кодексу торговельного мореплавства) є різновидом договору оренди транспортних засобів.

Таким чином, операції з надання в бербоут-чартер суден, у тому числі для використання за межами митної території України, слід розглядати як операції з надання послуг, місце постачання яких розташоване на території України, оскільки відповідно до п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, а тому судновласник-резидент при наданні нерезиденту у фрахт судна для здійснення міжнародних перевезень має нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на таку операцію.

Компенсація витрат земельного податку бюджетній організації

5. Бюджетна організація (балансоутримувач) надає в оренду будівлю та отримує від орендаря компенсацію витрат на енергоносії та земельного податку. Чи потрібно бюджетній організації нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на отриману компенсацію, виписувати податкову накладну та включати її до реєстру виданих та отриманих податкових накладних?

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

Отже, у разі якщо відшкодування сум земельного податку за земельну ділянку під об’єктом оренди або відшкодування витрат на енергоносії отримує орендодавець — бюджетна установа, то такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються, не оподатковуються ПДВ та податкова накладна не виписується.

Податковий кредит — на підставі бухгалтерської довідки при експорті зерна

6. Підприємством у грудні 2013 р. придбано у сільськогосподарського підприємства — виробника зерно для реалізації на експорт, сплачену суму ПДВ до податкового кредиту не включено, оскільки операції з вивезення зерна в митному режимі експорту у грудні 2013 р. звільнялися від оподаткування. У січні 2014 р. придбане зерно було експортовано і застосовано нульову ставку ПДВ. Чи може підприємство включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні зерна у грудні 2013 р.?

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу в редакції, чинній до 01.01.2014 р., тимчасово, до 01.01.2014 р., від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також крім постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування ПДВ.

Отже, при придбанні зернових культур у сільськогосподарських підприємств — виробників у покупця право на податковий кредит у грудні 2013 р. не виникало відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу.

З 01.01.2014 р. набрав чинності п. 197.21 ст. 197 Податкового кодексу, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім постачання та вивезення в митному режимі експорту таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також крім постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ.

З набранням чинності з 01.04.2014 р. Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» тимчасово, до 01.10.2014 р., дію п. 197.21 ст. 197 Податкового кодексу зупинено.

Водночас з 01.04.2014 р. набрав чинності п. 15.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, яким тимчасово (до 01.10.2014 р.) звільнено від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 та 1206  згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також крім постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування ПДВ, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами — виробниками таких зернових і технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту.

Таким чином, з 01.01.2014 р. до 31.03.2014 р. та з 01.10.2014 р. операції з вивезення у митному режимі експорту зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, при реалізації на експорт у січні 2014 р. зернових культур, придбаних у грудні 2013 р., платник податку має право включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту (виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу) суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості придбаних у грудні 2013 р. зернових культур, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні.

Придбання матеріальних цінностей з метою подальшого безкоштовного передання

7. Підприємством придбано ТМЦ для безкоштовного передання неприбутковій організації. Чи має право підприємство на формування податкового кредиту за придбаними ТМЦ та чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при безкоштовній передачі даних ТМЦ неприбутковій організації?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, встановлених згідно зі ст. 39 цього Кодексу) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

У разі якщо придбані необоротні активи/товари/послуги починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, такий платник відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу.

Таким чином, платник податку, який придбав ТМЦ для безкоштовної передачі іншому підприємству, суми ПДВ, сплачені при придбанні таких ТМЦ, не повинен був включати до складу податкового кредиту, а при переданні таких ТМЦ іншому підприємству податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно.

Отримання передоплати сільськогосподарським підприємством

8. В якій податковій декларації з ПДВ сільськогосподарським підприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування відображається операція з отримання передоплати за постачання сільськогосподарської продукції з майбутнього врожаю?

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678 (далі — Порядок № 678), платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого наведеною статтею.

У рядку 1 декларації «0121» — «0123» зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (п. 3 розділу V Порядку № 678).

Якщо сільськогосподарський товаровиробник — суб’єкт спеціального режиму оподаткування відповідно до умов укладеного договору отримує передоплату за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, яка поставлятиметься в майбутньому, то на дату отримання такої передоплати (перша подія) він зобов’язаний визначити податкові зобов’язання та виписати податкову накладну покупцю за цією операцією у загальновстановленому порядку.

Якщо на операцію з поставки такої продукції поширюється спеціальний режим оподаткування, то сума передоплати підлягає відображенню в декларації з ПДВ «0121» — «0123» за наслідками звітного (податкового) періоду, в якому виникли податкові зобов’язання.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування

9. Який порядок заповнення рядка 2.1 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення його суми, подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форму податкової декларації та порядок її заповнення затверд­жено наказом № 678.

Платники, які заповнили рядок 22 декларації з ПДВ та відповідно до ст. 200 Податкового кодексу мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3) (п. 4 розділу V Порядку № 678).

У рядку 2.1 додатка 3 відображається сума ПДВ за фактично оплаченими основними фондами, які в періоді, за який формується податкова декларація з ПДВ, введено в експлуатацію та обліковуються як основні засоби. При цьому зазначена сума податку є частиною загального залишку від’ємного значення із рядка 2 додатка 3.

Таким чином, сума ПДВ, яка сплачена за придбані основні фонди та враховується у розрахунку бюджетного відшкодування, відображається в рядку 2.1 додатка 3 у міру введення їх в експлуатацію.

Донарахування митної вартості імпортованих раніше товарів

10. Підприємство у 2011 — 2013 рр. імпортувало на територію України товари, які згодом реалізувало. У січні 2014 р. за результатами проведеної перевірки підприємству було збільшено митну вартість імпортованих у 2011 — 2013 рр. товарів та виписано аркуші коригування до МД. Чи потрібно підприємству донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на реалізовані у 2011 — 2013 рр. товари з урахуванням того, що після проведених коригувань (збільшення митної вартості) ціна реалізації на території України виявилася нижчою від митної вартості?

Порядок внесення змін до митної декларації визначено підпунктами 33 — 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450 (далі — Положення № 450). Згідно з п. 37 Положення № 450 зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення органом доходів і зборів аркуша коригування за формою відповідно до додатка 4 до Положення № 450. Оформлений органом доходів і зборів аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної митної декларації.

Таким чином, в звітному періоді, в якому відбулось оформлення аркуша коригування, платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку зазначено в аркуші коригування та сплачено до бюджету.

При цьому необхідно звернути увагу на вимоги частини третьої п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу щодо визначення бази оподаткування при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України.

Так, у 2011 — 2013 рр. (до 01.09.2013 р.) база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначалася виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої було визначено податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ, що включається до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Починаючи з 01.09.2013 р. база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, встановлених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку).

Таким чином, за тими товарами, які було імпортовано у 2011 — 2013 рр. (до 01.09.2013 р.), у разі збільшення їх митної вартості необхідно відповідно до вимог Податкового кодексу провести перерахунок не лише податкового кредиту, а й податкових зобов’язань за операціями з постачання на митній території України таких імпортованих товарів незалежно від того, що такі операції, можливо, уже здійснювалися в минулих періодах.