Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Про Службу

Законодавство

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Ведення митної статистики

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Застосування спрощеної системи оподаткування юридичними особами

09.09.2015

Нещодавно Державною фіскальною службою України спільно із журналом «Вісник. Право знати все про податки і збори» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ». На запитання платників відповідала заступник начальника управління – начальник відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів управління місцевих податків і зборів, плати за землю Департаменту оподаткування юридичних осіб Інна ЛИТВИН.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Ведення обліку доходів

1. Чи повинні юридичні особи — платники єдиного податку вести книги обліку доходів? 

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) обов’язок з ведення Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат за визначеними формами в установленому порядку покладається на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності залежно від обраної ними системи оподаткування.

Підпунктом 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

Так, юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, Податковим кодексом не передбачено для платників єдиного податку — юридичних осіб ведення Книги обліку доходів. Для обчислення об’єкта оподаткування єдиним податком такі суб’єкти господарювання використовують дані бухгалтерського обліку.

 

Платників єдиного податку не звільнено від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

2. Чи звільняється юридична особа — платник єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю — це обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому звільнення суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності чинним законодавством не передбачено.


Податковий борг сільгосптоваровиробників, що виник внаслідок щомісячних нарахувань

3. У поданій на 2015 р. сільгосптоваровиробником — платником єдиного податку четвертої групи декларації за формою, затвердженою наказом № 864, передбачено щомісячне нарахування податкових зобов’язань, тоді як сплата цього податку здійснювалася щокварталу відповідно до норм чинного законодавства, внаслідок чого у платника є податковий борг. Як бути в цій ситуації? 

Декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 р. здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку». У зазначеній формі звітності передбачено щомісячні нарахування податкових зобов’язань. Натомість відповідно до пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи мають сплачувати податок щокварталу протягом 30 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Як наслідок, в інтегрованій картці платника податку виникають податковий борг та умовно нараховані штрафні санкції.

З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі — наказ № 578) затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, відповідно до п. 4 якого цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування («Офіційний вісник України», № 57/2015 (з 28.07.2015 р.)).

Враховуючи зазначене, ДФС України підготовлено роз’яснення щодо сум податкового боргу та пені, що виникли внаслідок щомісячних нарахувань.

Зокрема, платникам єдиного податку четвертої групи пропонується:

- подати уточнюючі податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 р. із заповненням розділу «Нараховано до зменшення податкового зобов’язання», що унеможливить виникнення штучного податкового боргу та умовно нарахованих штрафних санкцій;

- подати звітну декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2015 р. за формою, затвердженою наказом № 578. 


Подання податкової декларації для виправлення помилок за попередні звітні (податкові) періоди

4. За якою формою податкової декларації платнику єдиного податку третьої групи слід уточнити суму податкового зобов’язання з єдиного податку у зв’язку із самостійним виправленням помилки у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди? 

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначені п. 296.3 ст. 296 вищезазначеного Кодексу, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 46.6 цієї статті встановлено, що у разі якщо внаслідок запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), що діють до такого визначення.

Наказ № 578, яким затверджено нову форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), набрав чинності з 28.07.2015 р.

Оскільки базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом № 578, використовуватиметься для складання звітності з четвертого календарного кварталу 2015 р., у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

До цього часу платникам єдиного податку третьої групи — юридичним особам слід подавати податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 (у редакції наказу Мінфіну України від 07.11.2012 р. №  1159).


Дохід від продажу земельної ділянки

5. Як визначається дохід юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, від продажу земельної ділянки? 

Пунктом 292.2 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Відповідно до пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 цього Кодексу.

Так, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу встановлено, що юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом, у бухгалтерському обліку згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (далі — ПБО 7), класифікуються як основні засоби (підгрупи 5.1.1, 5.1.2 групи 5.1 «Основні засоби»).

Відповідно до п. 7 ПБО 7 придбані (створені) основні засоби (в тому числі земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, зазначено у п. 8 ПБО 7.

Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 ПБО 7).

Водночас згідно з п. 22 цього ПБО вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Датою отримання доходу платника єдиного податку відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Таким чином, у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності юридична особа — платник єдиного податку має включити суму коштів, отриману від продажу такої земельної ділянки, до складу доходу у звітному періоді (кварталі) надходження цих коштів.