Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Про Службу

Законодавство

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Ведення митної статистики

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС є корисними для Вас?

Зменшення податкового навантаження дає поштовх розвитку української економіки – голова ДФС

25.01.2018

Продан розповів, як реформування органів податкової служби відображається на веденні бізнесу в Україні

Виконуючий обов’язки голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан розповів, що собою являє податок на виведений капітал і чи можливо знизити податкове навантаження на бізнес.

У листопаді 2017 Європейська Бізнес Асоціація провела чергову хвилю свого регулярного опитування – Податкового індексу.

Новий показник індексу є найбільшим за всю історію вимірювання. Позначка піднялася до 2,65 балів. Таким чином, Україна незначними кроками йде до зростання і позбувається корупційних вад, які блокую розвиток економіки.

Зазначимо, що 70% опитаних негативно оцінили якість податкового законодавства.  Насамперед на це вплинула "нездатність" законодавства захистити платників від незаконних дій податківців.

Увагу респондентів також привернула "розпорошеність" пропозицій. Так, опитані вважають, що відсутні TOP-3, або навіть TOP-5 проблем, що вимагають законодавчого вирішення.

Однак, виникає ще одна проблема. Представники бізнесу говорять, що зміни у податковій системі не відчуваються. Так, в Україні з'являються нові органи, нові закони, а система залишається старою.

НВ Бізнес запитав у в.о. голови Державної фіскальної служби України Мирослава Продана, як реформування органів податкової служби відображається на веденні бізнесу в Україні і які конкретні кроки уряд разом з податковою планує зробити наступного року.

– Як спрацювала фіскальна служба у минулому році. Як ви виконали план?

–  Державна фіскальна служба України відповідає як за податкові, так і за митні платежі. В цілому, у 2017 році ДФС на 100% забезпечила надходження, які були визначені Міністерством фінансів України. А саме мова йде про 750 млрд грн. Це ті кошти, які ми проадміністрували з урахуванням змін до закону про бюджет на 2017 рік, внесених у липні. Однак, з урахуванням додаткових 30 млрд грн це сьогодні трохи більше 100%. Ми додатково забезпечили майже 4 млрд грн.

–  А що з митницею?

– Якщо взяти у розрізі митниця-податкова, то у співвідношенні 2016 рік до 2017 спостерігалася надзвичайно цікава динаміка. Додатково за 12 місяців фіскальна служба забезпечила понад 140 млрд грн. Уряд зміг закрити рік власним коштом – без чергового траншу від МВФ.

Митниці у порівнянні до 2016 року дали плюс 70 млрд грн, які отримані завдяки боротьбі з контрабандою. Наприклад, у листопаді ми разом з НАБУ та Генпрокуратурою поставили крапку в історії наймасштабнішого контрабандного синдикату відомого одеського контрабандиста, який роками ввозив в Україну з Китаю одяг, взуття, тканини, сумки, занижуючи митну вартість підкуповуючи суддів і чиновників.

Проблема ще в тому, що в Україні з 2012 року скасована кримінальна відповідальність за товарну контрабанду. Зараз це адміністративне порушення, тому ані штрафи, ані конфіскація товару контрабандистів не лякають.

Якщо говорити про податковий напрям, то мова тут також йде про детінізацію економіки. З 1 квітня 2017 року запрацював електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість. Це дає можливість оперативного відшкодування податку платникам.

Зараз 97% заявлених до відшкодування сум повертаються фактично місяць в місяць. Завдяки цьому наші суб’єкти господарювання, наш бізнес швидко може поповнювати обігові кошти, планувати діяльність, що надалі має відповідний результат в їх прибутковості. Протягом 2017 року вдвічі збільшилися нарахування за податком на прибуток, який є одним з бюджетоформуючих податків у порівнянні з 2016 роком.

– Бізнес у 2017 році заплатив більше, ніж у 2016?

– Бізнес платить більше, але бізнес декларує і більші прибутки в своїй діяльності. У нас зменшилася кількість суб'єктів господарювання, які декларували свої доходи на рівні видатків. Таким чином, звітний період закінчувався з нулем.

Також зменшилась кількість платників, які декларували збитки. Так, за рахунок стабілізації національної грошової одиниці більшість наших суб'єктів сьогодні вийшли на прибуток. Якщо ми порівняємо курс валюти 2016 року ъ 2017, то коливання були десь на рівні 4%. Стабілізація грошової одиниці, створення належних умов, максимальне виведення з тіні певних секторів економіки додатково  додали бюджету за митним і податковим напрямом більше 140 млрд грн.

– В 2018 році ДФС планує зібрати на 20% податків більше. За рахунок чого таке зростання: економіка зростатиме, інфляція чи ще щось?

– У держбюджеті на 2018 рік доходи загального фонду за платежами, що адмініструються ДФС, збільшено на 106,8 млрд. грн. Мова йде про зростання доходів на 17% у порівнянні з 2017 роком.

Минулий рік завершився зростанням ВВП на 2,3%, приріст прямих іноземних інвестицій склав понад $2 млрд, а освоєння капітальних інвестицій збільшилося на 20%. Економіка України відновлюється і є перспективи і всі передумови для подальшої стабілізації.

Прогноз ВВП закладений на рівні 3%, інфляція – 9%. Ми відходимо від тиску на бізнес, по 2017 року ми маємо показник добровільної сплати податків на рівні 90%. Якщо врахувати фактор інфляції та, наприклад, митних платежів від транспортування газу, то темпи зростання будуть на рівні 60 млрд грн.

Потенціал «митної тіні» ще достатньо великий. І для його зменшення потрібні сучасні технології. Протягом минулого року ми намагалися закупити стаціонарні системи сканування, однак тендери блокувалися, ми вимушені були звернутися до суду. Наприкінці грудня ми виграли суд і вже наприкінці січня будемо поновлювати закупку сканерів.

– Doing Business – рейтинг, який складає Всесвітній банк, показав, що ми дуже виросли у податковій сфері. З 84 місця піднялися на 41. Чому бізнес цього не відчуває? Вони кажуть, що нічого не змінилося. У вас є пояснення цьому?

–  Я часто спілкуюся з бізнесом і не тільки великим. Також ми регулярно зустрічаємося із середнім бізнесом. Інформації про нарікання з боку бізнесу з приводу відшкодування ПДВ, починаючи з другого півріччя цього року, у мене немає. А раніше це було питанням №1 на всіх зустрічах і питанням №1 протягом всього періоду існування ПДВ.

На жаль, ніхто не брав на себе відповідальність щодо того, щоб створити електронний реєстр, де платник податків фактично може відслідковувати рух своєї заявки на відшкодування – з моменту її подачі до прийняття рішення і зарахування коштів на його розрахунковий рахунок. Чим прозоріша вся ця процедура, тим менше можливостей на цьому маніпулювати або в якийсь спосіб зловживати.

Крім того, в 2017 році на 14 млрд грн скорочено обсяг переплат за податком на прибуток, який дістався нам у спадок з попередніх років. Якщо така динаміка збережеться й у 2018 році, то до його кінця ми взагалі зведемо цю заборгованість до нуля.

–  То ви гадаєте, що бізнес відчуває зміни?

– Фактично 80% всіх послуг, які можуть надаватися ДФС малому та середньому бізнесу, переведено в онлайн. Платнику немає потреби звертатися навіть у центри обслуговування платників, які працюють за принципом єдиного вікна.  

Платник, перебуваючи на своєму робочому місці або ж у себе вдома, маючи відповідну апаратуру може у режимі онлайн отримати всі адміністративні послуги, різні довідки, а також консультативні послуги. Фізичні особи можуть сплачувати податки, не виходячи зі свого робочого кабінету, а також подавати податкову звітність всіх форматів.

–  У нас на те, щоб подати звітність, на те, щоб працювати з податковою, бізнес витрачає 327 годин на рік. Це удвічі більше, ніж у Румунії, майже у півтора разу більше, ніж у більшості країн, що нас оточують. Чому бізнесу доводиться так багато витрачати часу на податкову, на сплату податків? Чому це так складно?

–  Україна у порівняні з країнами Євросоюзу дещо відстає. Але давайте згадаємо, що кілька років тому у нас було 22 види податків і тоді на це витрачалась більша кількість часу.

Зараз завершуються всі підготовчі етапи, які пов’язані зі створенням і функціонуванням єдиного казначейського рахунку.  Однак, є ряд процесів, які абсолютно протилежні один одному, наприклад, податок на прибуток. Давайте змоделюємо ситуацію. За податком на прибуток у платника є переплата. А за податком на додану вартість у нього є нарахування, але немає коштів заплатити. Відповідно, з'являється недоїмка. Таким чином, за одним платежем до платника застосовуються заходи примусового стягнення, а за іншим платежем є переплата. Ось такий парадокс.

В Європі такого немає. Там функціонує єдиний казначейський рахунок, де суб'єкт спрямовує кошти, а подаючи податкову звітність все автоматом розщеплюється за рахунок казначейських процедур. Фактично завершено всі підготовчі етапи, які у декілька разів спростять механізми і процедури.

– Коли це з'явиться?

– Все залежить від законодавців. Державна фіскальна служба всіляко сприяє прискоренню цих процесів. Я гадаю, що у 2018 році це вже буде мати своє відображення.

– Є ще одна цифра із рейтингу Doing Business. В Україні 37,8% від прибутку в середньому бізнес віддає державі. Це менше, ніж у Німеччині, менше, ніж у Чехії, але це більше, ніж у середньому по регіону. У регіоні десь 33%. Ви не вважаєте, що нам краще було б знизити податкове навантаження, щоб зробити Україну більш інвестиційно привабливою країною? Що можна зробити?

– Уряд працює у цьому напрямі. Так, у 2016 році була вдвічі зменшена відсоткова ставка за єдиним соціальним внеском. Зараз розглядається питання заміни податку на прибуток – податком на виведений капітал.

Держава може бізнесу зменшити податкове навантаження залежно від того, наскільки вона сама економічно потужна. Водночас ми маємо зрозуміти, в який спосіб компенсувати бюджету зменшення податкового навантаження.

– Економісти, зокрема американські, нобелівські лауреати стверджують, що зниження податків сприятиме економічному зростанню. Чому ми цього не робимо, боїмося?

– Я не думаю, що ми цього боїмося. Це, так званий, перехідний етап, який сьогодні переживає Україна. Логічно, що зменшення податкового навантаження дає поштовх для подальшого розвитку економіки. Але знову ж таки, це треба робити абсолютно динамічно, абсолютно збалансовано. Зменшення навантаження призведе до збільшення дефіциту надходжень до державного бюджету і бюджетів усіх рівнів, що Україна собі поки що дозволити не може.

– Які конкретні кроки уряд разом з ДФС планує зробити наступного року, щоб зменшити навантаження?

– Перш за все це податок на виведений капітал. Це крок вперед. Однак, наслідком введення цього податку є зменшення надходження до бюджету – близько 40 млрд грн. Крім того, у бюджеті на 2018 рік є ряд процесів, які спрямовані на збільшення дотацій для нашого сільськогосподарського виробника, для розвитку агросектора. В Податковий кодекс внесені зміни, які передбачають пільги при ввезенні обладнання, знижені ставки ренти на видобуток газу з нових покладів, розширене право застосування пониженої ставки ПДВ при імпорті медпрепаратів.

– Податок на виведений капітал називають революційним. В чому його революційність?

–  Податок на прибуток має таку формулу. Все, відповідно до проведення господарської діяльності, сплачується у вигляді податку на прибуток.  Зараз всі кошти, які залишаються у підприємства, за винятком податків, які були заплачені, вважаються чистим прибутком платника, 18% з якого сплачується у вигляді податку.

У разі введення податку на виведений капітал все дуже просто: оподатковуватися буде тільки розподілений прибуток, те, що виходить за кордон, наприклад, дивіденди. Усі кошти, що залишаються в Україні, на підприємстві для модернізації та розвитку виробництва, на вкладення в основні засоби, на розвиток технологій і так далі – не оподатковуються.

– Як це вплине на фізичних осіб – підприємців? Вони теж під цей закон підпадають?

– Платником податку на прибуток є виключно юридичні особи. Тому податок на виведений капітал не стосуватиметься фізичних осіб – підприємців.

– Як податок на виведений капітал вплине на юридичних осіб, які працюють з фізичними особами – підприємцями?

– Якщо мова йде про придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, які використовують спрощену систему, то такі платежі будуть прирівнюватися до дивідендів, а отже і оподатковуватися.

– Володимир Гройсман недавно сказав, що ми маємо з фіскальної служби зробити не каральний, а інтелектуальний орган влади. Що це означає на практиці?

–  Від каральної функції ДФС переходити до сервісної. Тобто сервісна функція ДФС – це повноцінне функціонування електронного кабінету платника податків, де можна отримати всі послуги, не виходячи зі свого робочого місця.

В контексті цього також можна говорити і про, так званий, закон "Маски-шоу стоп". Сьогодні процедура виходу за місцем знаходження нашого платника податків з якимись процесуальними діями, зокрема з обшуками, врегульована.

Також унеможливлюють будь-яку корупційну складову і електронні перевірки платника податків.

–  Чому в 2017 році не публікувалися списки компаній, які планують перевіряти?

– Щороку публікуються. Однак, для перевірок малого та середнього бізнесу минулого року діяв мораторій. Перевірки цих платників були або за дорученням правоохоронних органів, судовими рішеннями або за статтею 76 Податкового кодексу, яка дозволяє проводити фактичну перевірку за місцем реєстрації платника у разі надходження скарги від громадянина або від місцевих органів державної влади.

–  Ви не вважаєте, що це те ж саме, тільки у профіль?

– Ні, це абсолютно різні речі. Якщо взяти кількість перевірок, які були декілька років, і кількість перевірок, які є сьогодні, це абсолютно різні цифри.

Суб'єкт господарювання протягом наступного року буде розуміти коли у нього буде проведена перевірка. Несподіваних  перевірок більше не буде. Відбір перевірок платників буде відбуватися відповідно до критеріїв ризику, їх більше 8.

Програма автоматично вибирає за заданими критеріями тих платників, які підпадають під контрольно-перевірочні заходи. Після цього ми їх інформуємо про перевірку.

– Чим обумовлено збільшення кількості перевірок платників з 4,8 тис у 2016 році до 5,5 тис – у минулому. Стало більше сумнівних компаній?

– Ця частка становить лише 0,5%  від загальної кількості платників. Насамперед, зростання кількості планових перевірок обумовлено обраним курсом ДФС на збільшення рівня «плановості контролю». Тобто, акцент зміщений на збільшення кількості саме планових перевірок з одночасним скороченням позапланових..

Планова документальна перевірка має удвічі більші терміни її проведення, що дозволяє більш ретельно, комплексно досліджувати визначені питання. Список компаній для перевірок є публічним, сформованим на основі критеріїв ризику від провадження ними господарської діяльності.

– Якщо повернутися до мораторію, Володимир Гройсман заявляв, що він у 2018 році буде більш розумним. Що він мав на увазі?

– Це стосується не Державної фіскальної служби. Мова йде про мораторій на перевірки пожежними службами, Держпродспоживслужбою і так далі.

– Уряд скасував два підзаконних акти, які стосуються реформування ДФС. Чим це обумовлено та що буде в нових?

– Скасування двох документів не означає припинення перебудови, переформатування ДФС.

Реформування для мене – це повернутися обличчям до платника, стати для нього партнером, порадником. Бізнес не повинен бачити податківця, він не повинен знати хто взагалі очолює службу, хто керує у регіоні. З огляду на такі принципи, ми розробили Стратегічні ініціативи розвитку ДФС до 2020 року та визначили конкретний план реалізації.

Реформа – це якісні сервісні електронні послуги, автоматизовані внутрішні процедури. Саме тому ми доопрацьовуємо Електронний кабінет платника, будемо впроваджувати автоматизовану систему управління персоналом, створимо Проектний Офіс для ведення ІТ проектів ДФС. І все це повинно мати комплексну систему захисту інформації.
В процесі реформування акцент повинен бути і на кадрах. Співробітники повинні мати гідні умови праці, мотивацію, конкурентну зарплату.

Окрім того, що ДФС має стати сервісною службою для платників, вона повинна бути ефективним органом для держави, який якісно адмініструє податки, збори та митні платежі.

І, звичайно митний напрям. Митниця поряд із сервісними функціями, такими як спрощення митного оформлення, перш за все, повинна стояти на захисті економічних інтересів держави. Тому в планах – повернення правоохоронної функції, створення підрозділів митної варти, які були ліквідовані декілька років тому.

–  Чому фіскальна служба не змогла зробити систему автоматичного блокування податкових накладних, яка б працювала нормально і не треба було б її скасовувати?

–  Депутати внесли зміни у Податковий кодекс, де передбачено, що з 1 січня 2018 року ця система – СМКОР – буде призупинена до 1 березня. За цей період Кабінет міністрів України має продумати і затвердити новий порядок, де будуть визначені критерії блокування податкових накладних.

– А вони не були затверджені?

– Система блокування податкових накладних була визначена наказом Мінфіну, який мав погоджуватись у регуляторній службі, у Міністерстві юстиції.

Критерії, якими визначаються процеси блокування податкових накладних, мають бути надзвичайно динамічними, вони мають бути гнучкішими і затверджувати їх наказом на такому рівні не завжди доцільно. Насамперед, це не є оперативним.

При цьому, суб'єкти господарювання встигають за цей місяць підлаштуватись під нові механізми. І тоді виникає така проблема, що ми за різними критеріями блокуємо ще й частину реального сектора економіки.

Зараз ДФС спільно з бізнесом, громадськістю, депутатами податкового комітету напрацьовує нові критерії, механізми зупинення накладних та всі алгоритми дій ДФС. Наше бачення – створити такі критерії, які були б лояльні для реального сектора економіки і абсолютно були жорсткими для суб'єктів, які сьогодні використовують це з метою мінімізації та незаконного отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

– Оскаржувати блокування накладних не так просто. Комісія затягувала процес, кошти блокувалися, бізнес був заблокованим. Це погано для бізнесу. Що робити з цим?

– Зміни до законодавства передбачають, що всі податкові накладні, реєстрація яких була зупинена до 1 грудня відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 2 січня 2018 року. Але з умовою, що за цими накладними розпочаті або адміністративні, або судові оскарження.

За даними на 1 грудня, було відмовлено у реєстрації 44,8 тис. податкових накладних на суму 2,1 млрд грн. Станом на 17 січня зареєстровано 32,4 тис. податкових накладних на суму 1,3 млрд грн., очікує ліміту – ще 2,7 тис. на суму 360 млн грн.

Нові правила передбачають дворівневе оскарження. Перший – подання документів для розблокування податкових накладних буде на рівні обласних підрозділів ДФСУ. А в адміністративному порядку оскарження рішення, яке прийнято на обласному рівні, буде розглядатись в центральному апараті.

Функціонування системи в такий спосіб призведе до абсолютно зрозумілої системи адміністративного оскарження, яка сьогодні діє за всіма іншими процесами, пов'язаними з процедурами оскарження.

–  Коли буде ліквідовано податкову міліцію і створено службу фінансових розслідувань?

– Це залежить від того, як швидко всі питання щодо механізму створення та функціонування нового органу будуть погоджені на рівні уряду та парламенту. Мова йде не тільки про ліквідацію податкової міліції, а й про ліквідацію економічних блоків і у національній поліції, і у СБУ.

– Яким чином буде організована робота інформаційної бази при перетині кордону, щоб контролювати переміщення "човників", які по 4-5 разів перетинають кордон, щоб завезти товар без сплати мита та податків?

– Робота буде організована шляхом інтеграції інформаційних систем ДФС з інформаційними системами Державної прикордонної служби України. Обмін  інформацією буде здійснюватися поетапно. Перший етап – до запровадження обміну в онлайн режимі – запроваджується на місцевому рівні взаємодії. Тобто ставляться відмітки про інформацію в контрольних талонах. Другий етап – власне інформування в онлайн режимі щодо громадян, які перетинають митний кордон України.

Власні програмні комплекси для забезпечення обміну інформацією в режимі онлайн ми та Держприкордонслужба  плануємо доопрацювати до 15 лютого.

Зараз нормативного врегулювання переміщення товарів фізичними особами, які були відсутні в Україні менше ніж 24 години або які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, Митним кодексом України не передбачено.

– Чому ДФС скоротила реєстр великих платників податків на 1,2 тис? В Україні стало менше великих компаній?

– У 2017 році ми отримали приріст кількості великих платників на 45% в порівнянні з 2016 роком, і це не дивлячись на те, що критерії великого платника були переглянуті шляхом збільшення обсягу доходу з 500 млн грн  до 1 млрд грн і суми сплачених податків – з 12 до 20 млн грн.

Але такі зміни не змогли стати перешкодою для переходу в Офіс ВПП фірм-одноденок, які не створені для сплати податків, а використовувалися в схемах формування ризикового податкового кредиту за ПДВ. Крім цього, з урахуванням інфляції збільшилася кількість підприємств, які за обсягом доходів досягли критеріїв ВПП, однак через короткий час «просіли» і випали з-поміж великих платників.

Постійна міграція платників між податковими органами не ефективна з точки зору податкового контролю і призводить до нарікань з боку підприємств.

ДФС ініціювала законодавчі зміни в частині удосконалення критеріїв ВПП, які б не залежали від змін в економіці країни або девальвації національної валюти.

Критерії великого платника податків вдалося змінити, піднявши обсяг доходу з 1 млрд грн до 50 млн євро, а суми сплачених податків – з 20 млн грн до 1 млн євро, зокрема не менше 500 тис. євро податкових платежів.

Якщо в 2017 році ми обслуговували 2,5 тисячі великих підприємств, то з урахуванням нових критеріїв до Реєстру на 2018 рік було відібрано 1364.

Зменшення практично вдвічі кількості великих платників призведе до підвищення якості податкового обслуговування в Офісі і як результат – до збільшення надходжень податкових платежів.

 

https://biz.nv.ua/ukr/zmenshennja-podatkovoho-navantazhennja-daje-poshtovkh-dlja-podalshoho-rozvitku-ukrajinskoji-ekonomiki-hlava-dfs-2447411.html