Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Про Службу

Законодавство

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Ведення митної статистики

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС є корисними для Вас?

В.о. заступника голови ДФС Євген Бамбізов: План BEPS для мене - це логічний еволюційний крок розвитку країни. Якщо ми не хочемо бути на задвірках податкового світового простору, маємо максимально швидко його впровадити. У нас просто немає іншого виходу

28.12.2018

У липні поточного року Кабінет Міністрів призначив виконуючими обов'язки заступника голови Державної фіскальної служби Євгена Бамбізова і Віктора Кривицького. Євген Бамбізов до призначення був керівником Офісу великих платників податків ДФС.

Українські Новини поговорили з ним про введення податку на виведений капітал, старі борги "Укрнафти", боротьбу з зарплатами в конвертах, запровадження електронних акцизних марок та плани роботи служби на майбутній рік.

Днями завершився воєнний стан, який вводився на місяць в низці областей. Як це позначилося на сплаті податків та інших платежах в цих областях? Чи немає відмов з посиланням на форс-мажор?

Ні. Під час дії режиму воєнного стану ми не відзначили жодних порушень щодо сплати податків. Всі платежі, які мали бути сплачені станом на 30 листопада, зайшли в повному обсязі. Ніхто не посилався на форс-мажор. Все йде за планом - жодних негативних тенденцій. У грудні, до речі, думаю, буде зібрано навіть більше, ніж в листопаді.

За даними Держказначейства, за 11 місяців недонадходження доходів держбюджету становлять близько 16 млрд гривень. Яка частка податків у цій сумі?

Йдеться про невиконання дохідної частини держбюджету в цілому, якщо говорити про 16 млрд. За податковими надходженнями на сьогодні ця цифра становить 2 млрд гривень. Це з початку року. Названа цифра насправді невелика: вона становить менше ніж 4% місячних надходжень. Ми розраховуємо, що за результатами нинішнього місяця збір буде таким, що дозволить нам виконати план за грудень. За останній час у прем'єр-міністра пройшло кілька нарад, де була покроково визначена стратегія виконання дохідної частини держбюджету. Зокрема, з боку Фіскальної служби. Упевнений, що нам все вдасться.

Джерела в Мінфіні кажуть, що вже є план зі зборів податків для ДФС на наступний рік. Можете озвучити цифри?

Дохідна частина держбюджету-2019 в значній своїй частині складається з податкових надходжень: загальна сума цих надходжень - майже 861 млрд грн.

Чи є прострочення із відшкодування ПДВ і що зі старими боргами з цього податку?

Завдяки системі автоматичного відшкодування все, що було заявлено після лютого 2016 року, відшкодовується в терміни, встановлені Податковим кодексом: протягом місяця за результатами камеральних перевірок або протягом двох місяців - за результатами камеральних і документальних перевірок. У 2018 році маємо непогану тенденцію. На сьогодні ми відшкодували на 12,5 млрд гривень, або на 12% більше, ніж роком раніше. Це досить значна сума. В цілому з початку року відшкодовано ПДВ на 121 млрд гривень. Одночасно збільшилася і сума, заявлена до відшкодування, а також кількість платників з заявками. Цього року маємо близько 700 нових платників, які почали вперше заявляти відшкодування ПДВ. Середньомісячна сума відшкодування також зростає. Якщо раніше це було 8-9 млрд гривень, то з липня цифра піднялася до 13 млрд гривень. А за результатами жовтня ми отримали рекордну суму в 16,7 млрд гривень. При цьому - ще раз повторюся - ми повністю витримуємо терміни із відшкодування ПДВ, які визначені Податковим кодексом.

Сума старих боргів, які були заявлені до лютого 2016 року, - 4,6 млрд гривень. Зазначу, що нами проведено повну інвентаризацію всіх платників, які мають невідшкодований ПДВ. Ми розуміємо, що частина цієї суми на сьогодні проходить оскарження в суді, ще одна частина належить платникам, які перебувають на непідконтрольній території, і близько 1 млрд гривень - це та сума, яка підлягає відшкодуванню.

Зіткнулися з проблемою впровадження Тимчасового реєстру із відшкодування "старого" податку на додану вартість. Необхідне розуміння як його структури, так і самого механізму, порядку відшкодування. Тут питання більше не до ДФС, а до законодавців і до Міністерства фінансів. Ми внесли цілу низку своїх пропозицій, Мінфін - озвучив свої. Всі вони зараз узгоджуються в Податковому комітеті. Маю велику надію, що в наступному році вирішимо це питання і погасимо всю заборгованість. Бачу два варіанти, як це зробити: або виділити в бюджеті окремим рядком видаткову частину на погашення старих боргів, або, за нашою пропозицією, повертати заборгованість з ПДВ з перевиконання індикатива, який доводиться нам Мінфіном.

Ніна Южаніна недавно повідомила, що переговори з МВФ з податку на виведений капітал триватимуть. Точно зрозуміло, що він не буде введений з 2019 року, як це планувалося раніше. Коли ви очолювали Офіс великих платників податків, то виступали проти податку на виведений капітал. Яка ваша позиція вже на нинішньому посту?

Особисто моя позиція - я солідарний з Міністерством фінансів в цьому питанні. Мушу зауважити: я ніколи не був проти податку на виведений капітал, але завжди говорив, що впровадження його має бути дуже виваженим. У цієї ініціативи є очевидні плюси. Зокрема, це і простота адміністрування, і скорочення часу на заповнення і подання звітності, і скорочення людського ресурсу фіскальної служби на перевірку цієї звітності.

Так, з точки зору адміністрування податку дійсно набагато простіше. Але не слід забувати важливий момент: можливі втрати держбюджету у вигляді недонадходжень податку на прибуток.

Зараз, вже другий рік поспіль, ми маємо дуже хорошу тенденцію щодо зростання відрахувань податку на прибуток. За 11 місяців зібрано близько 93 млрд гривень цього податку. На кінець року, думаю, перейдемо позначку в 100 млрд гривень.

Водночас, за нашими розрахунками на підставі даних Офісу великих платників податків, база оподаткування і можливість збору податку на виведений капітал набагато - в рази! - нижча. Йдеться про дуже серйозні суми. Відповідно, треба визначити, які компенсатори дозволять нам виконувати дохідну частину держбюджету.

Можна зробити біполярну систему і перевести МСБ на новий податок, а великий бізнес залишити на старій системі на якийсь певний період. Оскільки великі платники податків забезпечують 80% усього податку на прибуток, то ми, як мінімум, значну частину надходжень до держбюджету збережемо. І водночас подивимося, як буде рухатися дрібний і середній бізнес в частині сплати ННВК. Якщо побачимо неймовірну динаміку за новим податком, можна буде говорити про доцільність переведення на нього всіх платників. Оскільки будемо розуміти, як його адмініструвати, яких позитивних і негативних тенденцій чекати тощо.

У будь-якому випадку ми готові адмініструвати і податок на виведений капітал, і податок на прибуток.

На сьогодні акцизи на паливо такі: скраплений газ - 52 євро, бензин 213,5 євро, ДП - 139,5 євро. "Укртатнафта" пропонувала порівняти бензин і ДП до рівня 164 євро, газ підняти до 87 євро. Чи немає такої ініціативи? Може, вже ведеться робота в цьому напрямку? Адже обсяги реалізації газу в країні зростають.

До нас ніхто з такою ініціативою не звертався. ДФС не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Ця робота має вестися або з Мінфіном, або з профільним парламентським комітетом. Нам же абсолютно без різниці, якими будуть ставки акцизу, ми їх будемо адмініструвати в будь-якому випадку. На сьогодні нас більше цікавить електронна система адміністрування акцизного збору з пального.

До речі, про електронний акциз ... Коли він буде введений на практиці? А яка доля електронного аудиту підприємств? Що заважає ввести ці опції зараз?

Що стосується електронною аудиту - з радістю повідомляю, що проект вже на завершальній стадії, з нами працюють іноземні підрядники. Програмний продукт має бути представлений нам до кінця цього року, тобто буквально на днях. Зараз дивимося і допрацьовуємо різні "баги". Я дуже сподіваюся, що з початку наступного року буквально в першому триместрі запустимо програму в тестовому режимі. Загалом, електронний аудит у нас в наступному році точно буде.

Питання введення акцизної марки питання також дуже актуальне, але тут складніше. Треба охопити два напрямки. Акцизна марка для тютюнових виробів і алкоголю - це два різні способи маркування. Значить, і контроль повинен відрізнятися, мати свою специфіку. Щодо акцизу для алкоголю активно працюємо з поліграфкомбінатом "Україна". Визначили для себе, яким чином бачимо саме цю марку, її форму, зміст, ступінь захисту тощо. Поліграфкомбінат готовий йти цим шляхом і виконувати наші технічні вимоги.

Щодо акцизу для тютюну працюємо з найбільшими виробниками. У них є внутрішня система контролю. Це буде інший напрямок з іншим підрядником. Так чи інакше, цей проект у нас також заплановано до впровадження наступного року.

Чи є у ДФС дані, що реактивне паливо з акцизом 21 євро змішують з дизпаливо, у якого акциз 139,5 євро, і продають під виглядом ДП, економлячи на сплаті акцизу?

Дійсно, була така інформація. Нами проведена відповідна робота, маємо список імпортерів палива, зараз проводяться перевірки, заплановані вони і на наступний рік. Відкривається багато цікавого. Найчастіше досить складно встановити домішки палива. Але дуже просто встановити невідповідність обсягів або видів палива. Якщо той чи інший рітейлер ввозить певну кількість реактивного палива, то таку ж кількість саме цього палива він має і продати або використати для своїх потреб.

Сьогодні ми вже маємо цілу низку напрацювань із  невідповідності реалізованого палива.

Якщо виявимо, що якесь із підприємств здійснює переробку реактивного палива, природно, постане питання щодо донарахування податків.

Питання щодо старих боргів БРСМ. Чи ведеться робота із їх стягнення, і чому не заарештовуєте АЗС?

Справа в тому, що стягнення боргів в принципі є одним з найбільш проблематичних питань в Державній фіскальної службі. У нас в країні настільки недосконале законодавче поле, що це дозволяє платнику досить оперативно уникати будь-якої відповідальності.

Кожну процедуру щодо стягнення податкового боргу ми зобов'язані проводити через судові інстанції. Причому, найчастіше проходимо і першу і другу, а іноді і третю інстанцію. Зрозуміло, це катастрофічно затягує питання в часі. При цьому жодної гарантії, що буде забезпечено збереження майна боржника на час розглядів в суді, у нас немає.

Така ситуація була і з БРСМ. Поки ми з ними судилися і доводили свою правоту з донарахувань внаслідок контрольно-перевірочних робіт, вони дуже оперативно позбулися майна, переписавши заправки на афілійовані структури. Коли ми нарешті довели свою правоту і у платника виник борг, виявилося, що у того нічого немає: ні майна, ні коштів на рахунках... Таким чином, ми опинилися позбавлені можливості стягнути податковий борг. Ми 8 разів накладали арешти на рахунки компанії, але, на жаль, і ці дії не призводять до відчутних результатів.

Така ж ситуація у нас відбувається і з заводом "Росава". Завод активно перейшов в процедуру банкрутства, при цьому поставив нас в 6-у чергу кредиторів. Перспектива стягнення податкового боргу і тут досить примарна.

Ми не один раз вносили цілу низку пропозицій, як не допускати відчуження майна потенційного податкового боржника. Суть така: коли підприємство йде оскаржувати наші донарахування до суду, його майно на час судової тяганини передавати в заставу - щоб позбавити можливості втекти від своїх зобов'язань. Це загальносвітова практика. Але законодавчо ми так і не прийшли до якогось компромісу, на жаль.

Питання стосовно Укрнафти. Які заходи вживаються щодо стягнення боргу? Який його обсяг  на сьогодні (податковий і за рентними платежами окремо). І що з ними робити взагалі, адже все завмерло на місці. А компанія щомісяця звітує, що гасить борги потроху.

Є черговість погашення боргу. Тобто якщо платник подає декларацію і має заборгованість, то сума за поточною декларацією зараховується в рахунок погашення боргу, який утворився раніше. За поточною декларацією виникає податковий борг і ситуація загострюється. Щодо "Укрнафти" ситуація дуже складна, загальна сума заборгованості на сьогодні становить 14,6 млрд гривень.

Говорити про позитивну тенденцію, на жаль, не доводиться. Формально можна сказати, що "Укрнафта" борги гасить, але водночас загальна сума боргу зростає. З початку року він збільшився на 800 млн гривень. При цьому, будь-який платіж із ПНП, ПДВ, що сплачується за поточною декларацією, зараховується в рахунок погашення старих боргів.

На сьогодні ми перебуваємо в цілій низці судових процедур з приводу стягнення боргу з "Укрнафти", проте всі вони розтягнуті в часі. Тому єдина процедура, якою ми користуємося, - встановлення касових доручень на банківські рахунки "Укрнафти". Ми мали досить позитивний досвід, стягнули понад 100 млн гривень. Однак потім платник пристосувався використовувати різні хитрощі: проводить всі свої фінансові операції поза операційного банківського часу, поки банки ще працюють, але вже не виконують касових доручень поточного дня.

Чи змінилася ситуація на ринку праці після того, як ДФС включилася в кампанію проти "конвертів" і тіньового ринку праці? Можете назвати актуальні цифри: скільки фактично людей додатково було працевлаштовано, а у скількох піднялися офіційні зарплати на тих чи інших підприємствах? Скількох роботодавців оштрафували? Чи буде кампанія триватиме і якого результату від неї Ви чекаєте?

Так, дійсно, згідно з розпорядженням Кабміну №649, ми включилися в роботу і маємо досить непогані результати - зокрема, із добровільного працевлаштування співробітників. З моменту дії розпорядження роботодавці подали нам 802 тис. заявок і повідомлень про прийнятих 1,5 млн штатних співробітників.

Цифри говорять самі за себе: раніше в середньому в місяць реєструвалося близько 20 тис. працівників. Після розпорядження реєстрація працівників збільшилася в 2,5 рази. Це, в свою чергу, спричинило збільшення зборів прибуткового податку, військового збору та ЄСВ. Ми донарахували порушникам з початку поточного року 897 млн гривень. З них 631 млн гривень ПДФО і понад 50 млн гривень ЄСВ.

ДФС почала активну кампанію проти забудовників-фізосіб, які, користуючись привілеями підприємців-фізосіб, будують великі житлові комплекси і ведуть велику економічну активність, сплачуючи мінімум податків і уникаючи контролю ДАБІ. Яким чином збираєтеся залучати їх до відповідальності? Що загрожує забудовникам-порушникам? Чи будуть припинені роботи на їх об'єктах? Чи вважаєте Ви, що вам вдасться таким чином ввести будівельний ринок житла в правове поле?

Насправді і попередня тема, і ця - ланки одного ланцюга. Коли ми почали займатися зарплатами в "конвертах", то проаналізували найбільш ризикові галузі, де використовується праця незареєстрованих працівників. Це, зокрема, сфери громадського харчування, рітейлу і одна з найбільш ризикових - сфера будівництва.

Встановлено факт, що ціла низка забудовників використовує нелегальну робочу силу і таким чином мінімізує свою базу оподаткування. Ми також проаналізували фізичних осіб, які легалізують або мають значні обсяги легалізації нерухомості, при цьому сплачують 5% податку на доходи фізосіб плюс 1,5% військового збору - замість 18% податку на прибуток, а також 22% ЄСВ і 20% ПДВ, які передбачені в разі ведення господарської діяльності. Різниця досить істотна.

Була визначена ціла категорія таких фізичних осіб. Скажу, що деякі протягом року реалізували понад тисячу об'єктів нерухомого майна. Погодьтеся, це навряд чи можна назвати несистемною господарською діяльністю. Згідно з положеннями Госпкодексу, вона чітко підпадає під визначення підприємництва, а суб'єкти, які займаються такою діяльністю, - це підприємці.

Перелік цих фізосіб ми довели до наших регіональних підрозділві і щодо них активно ведеться робота. Найбільша їх кількість - в Києві і області. Щодо 9 платників ми вже закінчили перевірки і донарахували понад 220 млн гривень. Рухаємося далі. Ми всіх попередили: або добровільно приходимо до збільшення оподаткування, або це робимо примусово через контрольну роботу. Добровільно поки ніхто не погодився.

Наскільки ДФС готова до входження в світову систему з боротьби з ухиленням від податків і розмиванням бази оподаткування (План BEPS)? Чи допоможе це більш ефективно адмініструвати великих платників податків, транснаціональні корпорації?

Нагадаю, Україна вперше офіційно задекларувала прийняття на себе міжнародних зобов'язань щодо впровадження мінімального стандарту пакету заходів Плану BEPS восени 2016-го року. Це 4 кроки з 15. Влітку нинішнього року наша країна приєдналася до Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (MLI).

Що стосується готовності ДФС. Фіскальна служба в достатній мірі готова до ключових нововведень. Упевнений: впровадження у нас в країні правил BEPS назріло і прискорить трансформацію служби. Не скажу, що це спростить адміністрування, але ДФС буде мати додаткові інструментами, зокрема, і з контролю за трансферним ціноутворенням.

Але щоб ці нововведення впроваджувалися послідовно і системно, треба вирішити багато допоміжних питань, які поза компетенцією ДФС. Наприклад, приєднання України до вже існуючої системи багатостороннього автоматичного обміну фінансовою інформацією з метою оподаткування. На сьогодні ми активно використовуємо обмін інформацією за запитом. Ці два види обміну інформацією мають працювати паралельно, що відкриє нові можливості для резонансних податкових розслідувань.

І звичайно, такі зміни в нашій роботі змусять і наших платників переглянути підходи до виконання своїх зобов'язань перед бюджетом. Нові стандарти приведуть до підвищення податкового прозорості в роботі транснаціональних компанії, які ведуть бізнес в Україні. А це в кінцевому підсумку - зростання податкової ефективності великого бізнесу.

До речі, про податкову ефективності. З моменту початку кампанії з підвищення податкової прозорості (2013) і по червень 2018 р юрисдикції усього світу змогли виявити 93 млрд євро додаткових податкових доходів (податки, штрафи, пені), що є безпосереднім результатом активного застосування відповідних антиофшорних ініціатив в поєднанні з програмами добровільного розкриття активів (дані ОЕСР).

План BEPS для мене - це логічний еволюційний крок розвитку країни. Якщо ми не хочемо перебувати на задвірках податкового світового простору, то повинні максимально швидко впроваджувати згадані кроки Плану. У нас просто немає іншого виходу.

 

 

Сергій Жолобецький

https://ukranews.com/ua/interview/2105-yevgen-bambizov-plan-beps-dlya-mene-ce-logichnyi-evolyuciinyi-krok-rozvytku-krainy-yakshcho-my-ne