Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС є корисними для Вас?

Протокол наради з опрацювання пропозицій громадськості щодо регулювання діяльності уповноважених економічних операторів

18.02.2014

м. Київ                                                                     17 лютого 2014 року

 

Місце проведення: вул. Дегтярівська, 11-г.

Початок: 15 год. 00 хв.

 

Присутні: члени робочої групи:

Андреєв О.Л. – член Комісії з питань митної справи Громадської ради при Міндоходів;

Браташов О.М. – експерт, консультант Асоціації митних брокерів України;

Вдовіна Г.В. – голова Комітету з питань митної справи Громадської ради при Головному управлінні Міндоходів в Одеській області;

Дрозач О.М. – координатор робочої групи, експерт Європейської Бізнес Асоціації;

Ліннік В.П. – Голова Комісії з питань митної справи Громадської ради при Міндоходів України

Могоричев Б.З. – член Громадської ради при Головному управлінні Міндоходів у м. Києві;

Платонов О.І. – Заступник Голови Громадської ради при Міндоходів України;

Терещенко С.С. – експерт, Асоціація «Транспортно-експедиторських та логістичних організацій України «Укрзовніштранс».

Запрошені експерти:

Юровський Д.Б. – голова Комісії Громадської ради при Міндоходів з питань запобігання та протидії корупції та з питань діяльності органів фінансових розслідувань та податкової міліції:

Воронкова К.В. – секретар Комісії Громадської ради при Міндоходів з питань митної справи;

Гатаулін А.Р. – Генеральний директор Асоціації «Транспортно-експедиторських та логістичних організацій України «Укрзовніштранс».

 

Представники Міністерства доходів і зборів України:

Пашко П.В. – заступник начальника управління організації митного контролю та оформлення Департаменту митної справи;

Очерет А.Ю. – начальник відділу спеціальних митних процедур управління організації митного контролю та оформлення Департаменту митної справи;

Гринчук В.П. – головний державний інспектор відділу спеціальних митних процедур управління організації митного контролю та оформлення Департаменту митної справи;

Центнарук О.А. – начальник управління валютного та митного аудиту Департаменту податкового та митного аудиту;

Данилова О.М. – начальник відділу методології митного аудиту управління планування та інформаційного забезпечення Департаменту податкового та митного аудиту;

Сапрунова О.С. – головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління валютного та митного аудиту Департаменту податкового та митного аудиту;

Скупова Т.В. – начальник відділу взаємодії з інститутами громадянського суспільства управління комунікацій з громадськістю Інформаційно-комунікаційного департаменту.

 

Учасниками наради був ухвалений порядок роботи та окреслено основне коло питань, які є предметом обговорення, а саме – розгляд пропозицій громадськості щодо внесення змін та доповнень до проекту наказу Міндоходів «Про надання підприємству статусу уповноваженого економічного оператора» за результатами проведення громадських обговорень зазначеного проекту на регіональному рівні.

Пашко П.В. представив представників Міністерства доходів і зборів України та передав слово координатору робочої групи.

 

Дрозач О.М. представила основні пропозиції громадськості та зробила акцент на норми європейського законодавства. Європейська практика не передбачає проведення перевірки фінансово-господарської діяльності в процесі проведення попередньої перевірки для надання статусу УЕО. Головна пропозиція громадськості полягає у необхідності зміщення акценту перевірки підприємства, яку пропонується проводити на момент отримання підприємством статусу УЕО. А саме, акцент перевірки повинен бути спрямований не на стовідсоткову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства, а на перевірку його надійності та безпеки (системи ведення обліку, збереження інформації та документів, можливості їх відновлення у випадку втрати, підбору кадрів та бізнес-партнерів тощо). Доповідач повідомила, що представники громадськості зійшлися у думці, що у разі проведення документальної перевірки напередодні подання підприємством заяви на отримання статусу УЕО, проведення ще однієї такої перевірки є недоречним. Компромісним варіантом може стати проведення документальних перевірок господарської діяльності лише у разі, коли така перевірка не проводилась протягом трьох останніх років або у разі виявлення можливих ризиків щодо порушення вимог податкового та митного законодавства в процесі проведення попередньої перевірки (тобто, на основі використання системи аналізу ризиків).

Також, Дрозач О.М. висловила пропозицію щодо необхідності:

1. затвердження порядку та алгоритму проведення попередньої перевірки (пропозиція надійшла від Дніпропетровської області);

2. встановлення примірного порядку взаємодії/обміну інформацією між УЕО і органами Міндоходів (за пропозиціями кількох областей. При  цьому слід розуміти, що система ведення обліку та внутрішніх процесів кожного підприємства індивідуальна, тому не можливо розробити єдиний порядок, який потім буде копіюватися митницями по відношенню до кожного УЕО. Проте спільний орієнтовний напрямок для такого порядку може бути розроблений);

3. встановлення механізму забезпечення конфіденційності інформації підприємства, до якої отримає доступ контролюючий орган (пропозиція «ЕВА», Дніпропетровської області, Чернівецької області).

Доповідач звернула увагу, що відповідно до європейського законодавства право на отримання статусу УЕО мають усі учасники ланцюгу поставки. У такому разі такий ланцюг вважається надійним та безпечним. Тому доцільно розширити перелік суб’єктів, які можуть претендувати на отримання статусу УЕО (пропозиція надходила від кількох областей, «ЕВА» та Всеукраїнської Асоціації «Об’єднання підприємств митних брокерів та власників митних ліцензійних складів»).

 

Пашко П.В. зауважив, що слід розрізняти кілька етапів перевірок: проведення перевірок до того, як підприємство подає заяву на отримання статусу УЕО, перевірка для надання статусу УЕО, а також перевірки після надання такого статусу. Звернув увагу, що не слід пов’язувати перевірки до моменту подачі заяви та перевірку на момент подачі заяви, оскільки такі перевірки можуть здійснюватися за вузькими напрямками діяльності підприємства, а подання підприємства і перевірка у цей момент охоплює весь комплекс заходів, пов'язаний із питаннями безпеки.

Якщо підприємство хоче стати УЕО, воно повинно відповідати певним критеріям. При цьому контролюючий орган повинен перевіряти ці критерії на момент подачі заяви. Перевірки (аудит) після отримання статусу УЕО повинні носити вибірковий характер.

Разом із тим, Пашко П.В. висловив згоду, що результати перевірок, які проводяться на підприємстві менше ніж за півроку до подання заяви на отримання статусу УЕО, доцільно враховувати під час проведення перевірки на момент подачі заяви.

Окрім того доповідач зазначив, що на сьогодні обговорюється проект наказу, який був розроблений відповідно до норм чинного Митного кодексу України, та повідомив, що на сьогодні відбувається підготовка відповідного законопроекту, яким будуть вноситись зміни до МКУ у частині регулювання діяльності УЕО.

Щодо пропозиції про спрощення перевірки, яка має проводитись на момент отримання статусу УЕО доповідач зауважив, що у разі такого спрощення Україна може отримати інститут, який не буде конкурентоспроможним на світовому рівні, тобто українські УЕО не будуть визнаватись у провідних країнах Європи та світу.

 

Терещенко С.С наголосив на необхідності дотримуватися норм нормативно-правових актів з питань проведення консультацій з громадськістю у частині звітування про врахування пропозицій громадськості, які були надані. Також звернув увагу на норми проекту наказу Міндоходів, а також норми Податкового та Митного кодексів, які регламентують проведення перевірок підприємства з боку контролюючих органів, зміст таких перевірок та підстави для їх проведення. Доповідач звернув увагу на необхідність чіткого тлумачення термінів «безпека» та «надійність».

 

Могоричев Б.З. зауважив, що під час проведення перевірок повинна застосовуватись презумпція невинності, тобто не підприємство повинно у суді доводити свою правоту, а контролюючий орган повинен аргументовано довести провину щодо порушення, яке було виявлене під час перевірки.

 

Андреєв О.Л. звернув увагу на норми Рамкових стандартів, якими визначено, що не слід пов’язувати перевірку, яка проводиться для надання підприємству статусу УЕО із перевіркою діяльності підприємства та його зовнішньоекономічної діяльності. Тому під час отримання статусу УЕО під перевіркою слід розуміти не повну перевірку підприємства, а перевірку відомостей, наведених в анкеті. Разом з тим зазначив, що увагу слід приділяти не тільки перевірці підприємств, а й відповідності контролюючих органів та всіх ланок ланцюгу поставок тим стандартам діяльності, за якими вони діють.

 

Платонов О.І. висловив пропозицію щодо необхідності чіткого визначення, який структурний підрозділ Міндоходів буде відповідати за проведення перевірок на момент подання підприємством відповідної заяви.

Зауважив, що право на отримання статусу УЕО повинні мати не тільки імпортери та експортери, а також інші учасники ланцюгу поставок, зокрема суб’єкти, які діють від імені імпортерів та експортерів та відповідають критеріям щодо надійності та безпеки.

Платонов О.І висловив пропозицію, що процедура отримання статусу УЕО повинна бути простою. Разом із тим має бути серйозна відповідальність за вчинення порушень. А також звернув увагу на механізм проведення перевірок, за якого саме контролюючий орган повинен обґрунтовано довести наявність порушення у діях УЕО за результатами проведеної перевірки (аудиту).

Доповідач звернув увагу і на необхідність чіткого визначення мети впровадження інституту УЕО та кола їх прав та повноважень: створення інституту, який отримає певні спрощення, або інституту, який матиме право виконувати певний ряд функцій митного органу і у такому разі нести підвищену відповідальність за свої дії. На сьогодні у різних країнах світу діють різні моделі уповноважений операторів, відповідно до тих норм національного та міжнародного законодавства, якими ці країни керуються. Відповідно до того, яка модель УЕО буде обрана і впроваджена в Україні, залежить визнання українських УЕО іншими країнами та їх конкурентоспроможність. Окрім того завдання України на сьогодні полягає в тому, щоб не просто впровадити інститут УЕО, а розробити дієву нормативно-правову базу для їх діяльності.

 

Гринчук В.П. надав роз’яснення щодо змісту норм та сфери регулювання постанови КМУ № 447 від 21.05.2012, якою затверджений порядок застосування спрощень, які надаються уповноваженим економічним операторам, а наказом, проект якого сьогодні обговорюється, повинен бути затверджений порядок надання такого статусу уповноваженого оператора.

Доповідач надав роз’яснення щодо різниці у нормах, які закладені у Рамкових стандартах та Кіотській конвенції, відповідно до яких і випливає різниця у тих привілеях та спрощеннях, які можуть бути надані для різних форм УЕО. Відповідно до Рамкових стандартів уповноваженим економічним оператором є вид оператора щодо надійності та безпеки. Це суб’єкт ЗЕД, який має право брати участь у так званому безпечному ланцюгу постачання товарів, який пролягає через митні території і кордони декількох держав, в якому задіяні брокери і перевізники, виробники, експортери та імпортери. Реалізація такого уповноваженого економічного оператора потребує значних капіталовкладень з боку контролюючих структур для забезпечення умов та вимог, які дозволять взаємне визнання УЕО з іншими країнами.

Інший вид оператора – на спрощення митних процедур, який за своїм змістом є уповноваженою особою (відповідно до норм Кіотської конвенції). Такий вид сертифіката УЕО не передбачає визнання на міжнародному рівні.

У зв’язку із цим доповідач зауважив, що документальні перевірки мають проводитись. Адже мова йде не про надання спрощень, а про формування безпечних ланцюгів поставок. У такому разі підприємство повинно буде не тільки відкрито здійснювати свою діяльність та знаходитись під контролем з боку контролюючих органів, а також і слідкувати за іншими учасниками ланцюгу.

 

ОБГОВОРЕННЯ:

Ліннік В.П. висловив думку щодо необхідності першочергового розгляду пропозицій громадськості до проекту наказу, які були надані у вигляді порівняльної таблиці,

Браташов О.М. поцікавився щодо стану готовності Міндоходів до введення УЕО,

Юровський Д.Б. зауважив щодо необхідності орієнтуватися на норми законодавства та міжнародні стандарти, до яких прагне Україна.

 

ВИРІШИЛИ:

надати Департаменту митної справи пропозиції громадськості з метою подальшого доопрацювання норм проекту наказу Міндоходів

Термін - 21.02.2014

 

Координатор робочої групи                                                        О.М. Дрозач

 

Співголовуючі:

від Департаменту митної справи Міндоходів                                П.В. Пашко

 

від Громадської ради при Міндоходів України                            О.І. Платонов

До списку